...
Реєструйся

Виплата вихідної допомоги у разі призову або вступу на військову службу


Зараз дуже популярною є стаття 44 КЗпП — вихідна допомога.
Розглянемо одну з її норм: виплата вихідної допомоги у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 КЗпП) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Все відповідно до змісту статті.
Читаємо нижче: «Зміни, внесені пунктом 96 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Складно? Розберемо!

Що то за зміни, внесені пунктом 96 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI?
«Текст статті 44 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) викласти в такій редакції: «При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку».

Що змінилося?
Зміни стосувалися тільки виплат у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36).
БУЛО: не менше двомісячного середнього заробітку.
СТАЛО: у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Але читаємо далі: зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Тобто маємо підставу для втрати чинності окремого положення статті 44 КЗпП.
І норму слід застосовувати у редакції, яка була чинною до зазначених змін, тобто у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — не менше двомісячного середнього заробітку.

Чому це важливо? Тому що двомісячний середній заробіток може бути більшим ніж дві мінімальні заробітні плати працівника.
Навіщо про це взагалі говорити, адже під час особливого стану, який не припиняється в Україні, на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП звільнення працівників не проводяться.
Так, відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП підставою для звільнення є призов або вступ працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
А відповідно до останньої редакції частини третьої статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відтак на працівників, направлених на альтернативну (невійськову) службу, норми статті 119 КЗпП не поширюються, і звільняти їх треба на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку.

Матеріали до теми


Бронювання працівників: роз’яснення юриста
Попри те що захист держави — це конституційний обов’язок громадян України, законодавець передбачив для певної категорії громадян можливість не виконувати ...
Вже з наступного місяця військових строкової служби звільнятимуть у запас
Президент Володимир Зеленський підписав Указ від 07 березня 2024 року № 149/2024 про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби. ...
У законопроєкті про мобілізацію для зручності військовозобов’язаних пропонуються три способи передавання інформації в ТЦК
Парламентський Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки продовжує роботу над законопроєктом щодо мобілізації та демобілізації і вважає, що громадяни ...