Передплати журнал

Як пристосуватися до змін у кар’єрі


Життя сучасної людини доволі мінливе, динамічне і сповнене змін. Ми живемо в часи, коли в об’єктивній дійсності потрібно бути готовими до нестабільності економіки, швидкого розвитку нових сфер діяльності й виникнення професій, які витісняють інші.

Про те, як допомогти працівникам подолати психологічні труднощі у сприйнятті змін, що відбулися в їхньому житті, пов’язані з кар’єрою, — у статті.

 

ВИДИ ЗМІН

Людині не завжди зміни даються легко. Психологи кілька десятиліть вивчали, як реагує організм на основні сфери (складові) життя, в яких відбуваються зміни:

  • навчання;
  • робота;
  • місце проживання;
  • сім’я;
  • друзі;
  • фінанси;
  • здоров’я;
  • духовно-моральні цінності тощо.

Іноді зміни відбуваються повільно, майже непомітно, але їх настання неминуче. І буває так, що в якийсь момент людина усвідомлює, що вже давно живе в новій реальності. А бувають дуже різкі непередбачувані повороти долі, які ставлять людину перед фактом, що зміна відбулася.

Останнім часом у нашому суспільстві перебіг будь-яких змін (політичних, соціальних, економічних, професійних, культурологічних, цифрових тощо) настільки стрімкий, що люди не завжди встигають за ними або психологічно не готові до них.

У суспільстві, що постійно розвивається, зміни соціально виправдані. Але люди за своєю природою прагнуть стабільності, тому уникають змін. Здоровій, врівноваженій, емоційно зрілій людині потрібна стабільна атмосфера вдома і на роботі. Це дає змогу їй швидко орієнтуватися у знайомій обстановці, приймати виважені рішення, якісно і продуктивно проявляти себе в роботі й  не дратуватися через дрібниці. Звісно, надто темпераментним людям надмірна стабільність може видатися за рутину. Але завжди можна знайти собі хобі, вдатися до фізичних навантажень, піти на курси підвищення кваліфікації тощо.


В умовах сьогодення варто розглянути психологічні проблеми адаптації людини до змін у професійній кар’єрі та зміні місця проживання. Коли людина цього прагне і планує, то вона морально готова до нового, майбутніх труднощів, а от коли зміни у житті — це вимушені дії, продиктовані зовнішніми обставинами (зокрема воєнною ситуацією), то організм переживає широкий спектр емоцій, з якими іноді впоратися не дуже просто.


Зміни у сферах життя можуть бути взаємопов’язані. Людям, які втратили роботу, житло через війну чи змушені міняти професію через її неактуальність під час війни, потрібна не лише матеріальна, а й психологічна допомога. Адже будь-які зміни для організму — це стрес.

Психіка людей, для яких зміни є серйозним випробуванням, з часом перестає бути гнучкою і готовою до будь-яких життєвих несподіванок. Такі люди намагаються всіма способами виключити будь-які зміни зі свого життя.

Однак той, чия психіка підготовлена до змін, чудово адаптується до нових умов і успішно діє в новій реальності.

 

АДАПТАЦІЯ Й АДАПТОВАНІСТЬ

У психології доволі чітко розмежовують поняття адаптація й адаптованість.

Адаптація

Пристосування до різних умов середовища. Основним завданням адаптаційного процесу є застосування можливостей людського організму для його пристосування до різних процесів природного й соціального середовища

Адаптованість

Результат, підсумок процесу адаптації, що дає особистості відчуття стану самоствердження і власної цінності

Очевидно, що будь-яка людина завжди прагне знайти сприятливе для себе середовище. Така особливість нашої поведінки одержала назву «соціальна поступливість» або «соціальна орієнтованість». Тобто певна поведінка, яка є неприйнятою в одному суспільстві (за певних обставин), може бути цілком прийнятою в іншому.

ПРИКЛАД 1

Складність моделі поведінки, до якої вдається особа, залежить від ступеня складності ситуації, в якій вона опинилася. Людина повинна зробити вибір:

  • змінити ситуацію;
  • пристосуватися до обставин (адаптуватися).

Це може бути як короткочасна ситуація, зумовлена природними факторами, чи складна ситуація, яка потребує сміливих рішень, кардинальних змін (наприклад, зміна місця проживання, зміна сфери діяльності, професії).

 

За нормальних умов людина сама визначає, до яких факторів й умов зовнішнього середовища їй пристосовуватися, а до яких — ні. Ступінь адаптованості людини до навколишнього середовища визначається рівнем вливання (інтеграції) особистості в середовище. Наприклад, якщо йдеться про переїзд за кордон, то високим ступенем адаптованості вважається:

  • прийняття правил поведінки в країні;
  • вимоги до стилю й способу життя;
  • переймання культурних цінностей населення, дотримання традицій;
  • схвалення й готовність поділяти моральні цінності й усталені норми поведінки суспільного оточення;
  • прийняття теологічних поглядів найближчого кола спілкування тощо.

Звісно, процес адаптації завжди починається зі стресової ситуації, яка порушує стан внутрішніх біоритмів та стимулює адаптивні реакції організму. Одна й та ж ситуація може бути надто стресовою для однієї людини і нормальним життєвим явищем для іншої.

ПРИКЛАД 2

Якщо людину все влаштовувало, вона нарешті знайшла баланс між усіма сферами свого життя, різкі зміни будуть для неї сильним стресом. Якщо ж особа давно намагалася щось змінити, але не знала як, не наважувалася, боялася зробити вибір, то зовнішні зміни вона сприйматиме як шанс на нові кроки й кардинальні рішення.

 

ЗМІНИ В КАР’ЄРІ

У цій статті приділимо увагу саме змінам у роботі: переміщенням за посадою, зміні професії.

У зв’язку зі складною ситуацією в країні, багато компаній вимушені були переглянути функціонал штату. Деякі посади, можливо, втратили актуальність, а певні обов’язки потрібно було розподілити між кількома працівниками. Для декого зміни в посадовій інструкції прирівнюються до зміни діяльності на 60 %. Як же допомогти працівникам адаптуватися до змін? Пропонуємо провести в колективі тренінгову вправу «Падіння та зльоти в кар’єрі». Вона допоможе запустити в організмі механізми адаптації до нових умов у роботі та змін у житті загалом.

 

Вправа «Падіння та зльоти в кар’єрі»

Зміна функціональних обов’язків нерідко «заганяє» людину в зону невизначеності. Це певний період, коли вона намагається зрозуміти свою значимість для компанії, визначити свій статус і місце в колективі. Така зона невизначеності створює різні феномени станів особи, наприклад:

  • відчуття «нічого не змінилося» з переходом в іншу компанію (неприємне психологічне відчуття, якщо людина сподівалася щось змінити і перейшла в іншу компанію) або «повернення на попередню посаду»;
  • явище «мерехтливого статусу» (статус людини, яка обіймає нову посаду, доволі невизначений в компанії особливо під час випробного терміну);
  • феномен «одночасного суміщення кількох посад» (якщо, наприклад, працівник втратив частину команди, але проєкт потрібно закінчити);
  • явище «створення посади з нуля» (коли посаду щойно введено до штатного розпису і суб’єкт переміщення є першим, хто її обіймає. Ні в роботодавця, ні в працівника немає чіткого розуміння, як оцінювати результати роботи).

Щоб допомогти людині адаптуватися до різноманітних змін у кар’єрі, спробуйте провести тренінгову вправу «Падіння та зльоти в кар’єрі».

Мета вправи: аналіз емоцій, які супроводжують працівника під час змін, розвиток особистісної адаптивності до переміщень за посадою. Завдяки цій вправі фахівці, що переживають зміни в кар’єрі, стають більш підготовленими до новизни, легше вливаються у колектив, починають краще орієнтуватися, сприймати необхідну інформацію, зберігають працездатність і демонструють високу емоційну стійкість у незнайомій професійній ситуації.

Очікуваний результат: набуття учасниками умінь і навичок адаптації до різноманітних змін у кар’єрі.


Стільці розташовують по колу, каремати кладуть біля стільців. Вправа складається з трьох етапів:

  1. Ротація кадрів, переходи на рівнозначні посади
  2. Перехід на нижчу посаду
  3. Підвищення на посаді

На розсуд тренера для вправи можна обрати лише один етап залежно від мети роботи з конкретною командою.


1. Ротація кадрів. У ході ротації кадрів відбувається почергове перебування працівників на тій чи іншій посаді.

Цей вид посадового переходу менш складний психологічно. Водночас ротація кадрів вважається одним із методів трудової мотивації, сприяє накопиченню різносторонніх знань і розширенню практичного досвіду, може слугувати профілактикою професійного вигоряння, допомагає згуртувати трудовий колектив, а також підготувати універсальних фахівців.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Запропонована ротація дає змогу працівникам приміряти на себе нову роль. Іноді ротація сприяє народженню нових ідей в колективі чи може стати альтернативою звільненню в разі реорганізації компанії.

Інструкція проведення вправи. Усі стільці відповідають конкретній посаді (зазвичай посаді кожного з учасників). Тренер усіх учасників тренінгу пропонує спочатку переміститися на інший стілець вправо або вліво по колу. На стільці рекомендуємо написати посаду або назву відділу. Тренер дає кожному учаснику нескладне завдання, характерне його новій ролі (посаді). Учасники по черзі відповідають, як би вони впоралися з цим завданням і потім описують, як вони почуваються на новому місці (новій посаді).

Критерії оцінки емоцій у разі змін

Оцінити свої відчуття учасникам пропонують за шкалою від 1 до 10 (де 1 — дуже мало, низький показник, а 10 — дуже багато, високий показник), опираючись на такі критерії:

  1.  — тривожність, хвилювання;
  2.  — розгубленість, безпорадність;
  3.  — відчуття некомпетентності;
  4.  — готовність навчатися;
  5.  — відчуття важливості свого внеску в цілі команди;
  6.  — відчуття, що особа на своєму місці і здатна легко впоратися із завданнями, знайти шляхи вирішення проблем.

Наприклад, якщо учасник під час вправи не відчув легке хвилювання, то він ставить навпроти першого критерію оцінку 1, якщо ж дуже розхвилювався, підвищилася тривожність, то ставить 6 (або 8 чи 10 залежно від своїх відчуттів).

 

Тренер нотує результати. Потім дає команду встати тим учасникам, які мають найнижчі показники у критеріях 2, 3, 4. Вони пересідають на будь який інший вільний стілець (міняються місцями).

Далі за командою тренера міняються місцями учасники з найвищими показниками у критеріях 1, 5, 6.

Решта учасників (якщо такі є, міняються місцями між собою). Тепер кожен учасник знову приміряє на себе нову посаду.

 

Під час вправи за бажанням учасників можна кілька стільців розвернути на 180 градусів, винести за межі кола, винести з аудиторії в коридор тощо. Далі пропонується сісти на інший стілець (учасники отримують нову роль зі зміною посади) із закритими очима або в масках. Тренер знову формулює робочу ситуацію, яку працівник має вирішити (сформувати план своїх дій). Після цього часникам пропонують записати у зошит свої емоції.

Тренер проводить загальний груповий аналіз емоцій, які отримали учасники на різних етапах вправи і рекомендує варіанти подолання негативних емоцій.

Кожен учасник після таких завдань має змогу зрозуміти свої сильні й слабкі сторони, свої можливості й визначити зону комфорту. Наприклад, як легше було працювати: з відкритим обличчям чи в масці; в колі, де видно обличчя колег, чи розвернутим до них спиною; в колі чи поза його межами тощо.

 

Етап вправи «Ротація кадрів» вчить освоювати суміжні професії, готувати до нових функцій, зміни професійних обов’язків тощо.


2. Перехід на нижчу посаду. Переміщення працівника в межах компанії, підрозділу на нижчу і менш важливу посаду зазвичай супроводжується зниженням рівня оплати праці. Така зміна в кар’єрі практично завжди негативно психологічно впливає на працівника, за винятком випадків, коли це робиться на прохання самого працівника. Адже трапляється, коли фахівці свідомо відмовляються від відповідальнішої посади, щоб більше часу приділяти сім’ї чи мають інші життєві пріоритети (загалом це жінки). Наприклад, багато сучасних молодих працівників готові пожертвувати пропозицією обіймати керівну посаду, щоб мати можливість працювати дистанційно або за вільним графіком. До речі, на Заході існує термін дауншифтинг на позначення життєвої філософії, що протиставляється трудоголізму: життя заради себе, відмова від чужих цілей.

Для більшості людей, навіть у разі справедливого зниження на посаді, зазвичай характерне внутрішнє відчуття того, що людина гідна більшого і психологічно незадоволена своїм життям, що може призвести до депресії.

Інструкція проведення вправи. Перед початком тренер робить невеличкий вступ приблизно такого змісту: «Уявіть, що ви працювали на гарній посаді, мали в компанії чи підрозділі певний вплив, управляли людьми… Та одного дня вам оголошують про переведення на нижчу посаду». Учасникам пропонується опуститися біля стільця на каремат, полежати трохи там, поповзати навколо стільця, вилізти і залізти з різних сторін, наприкінці намагатися піднятися з колін разом зі стільцем.

Протягом вправи тренер може по черзі сідати на кожний стілець у той час, коли учасники лежать біля нього. Після цього учасники повинні записати свої емоції у зошиті. Анонімно на папірцях пишуть найважчу емоцію та віддають тренерові, а той робить узагальнений груповий аналіз емоцій, вражень, які пережили учасники під час вправи.

На завершення тренер має сказати, що жодна посада не визначає людину як особистість, її гідність не визначається званням, назвою посади, впливом у суспільстві. Домашнім завданням буде подумати про глибинні причини, чому учасник пережив ту чи іншу емоцію.


3. Підвищення на посаді. Призначення на вищу посаду — це доручення працівникові у межах компанії, підрозділу відповідальнішої роботи, більш важливої і, здебільшого, краще оплачуваної.

Трапляються випадки, коли гідний кандидат отримав підвищення, однак виявився психологічно не готовий адаптуватися до нової посади.

Психологи дійшли висновку, що чим вища посада, тим вищий рівень емоційного вигоряння, що може призвести до глибокого емоційного спаду, загострення хронічних захворювань або появи нових розладів. Саме тому часто процес адаптації до вищої посади вимагає від людини колосальних психологічних зусиль.

Інструкція проведення вправи. Усі учасники діляться на пари. У кожній парі один учасник стає на стілець, а інший його страхує (асистує). Учасникам, які стоять на стільці, пропонується закрити очі, потім їх відкрити, озирнутися, повернутися навколо себе, перейти на сусідній стілець. Після цього учасники кожної пари міняються місцями: тепер той, хто стояв на стільці, спускається вниз і грає роль асистента.

Потім усі учасники тренінгу стають на стільці і намагаються передавати один одному різні предмети (тенісний м’яч, фломастери), переміщуватися по стільцях, узявшись за руки або обійнявшись тощо.

Після виконання вправи кожен нотує свої враження в зошиті, бере участь у груповому обговоренні про те, які емоції виникли під час вправи, який досвід набули учасники.

Тренер пропонує обговорити такі питання:

  • Чи було комфортно на стільцях? Якщо ні, то чому, що заважало?
  • Які відчуття були пов’язані з тими, хто страхував? Допомагали вони чи заважали?
  • Що можна було зробити, щоб почуватися впевненіше на стільцях, ефективніше виконати вправу?

Загальні висновки

Наприкінці обговорення тренер акцентує увагу на тому, що адаптації до життєвих змін, зокрема до змін у кар’єрі сприяють навички особистісної адаптивності.

Людина завжди має усвідомлювати свою цінність, залишатися цілісною особистістю і уникнути деструктивності під впливом змін. Даніель Дефо казав, що: «Найвища ступінь людської мудрості — це вміння пристосуватися до обставин і зберігати спокій всупереч зовнішнім грозам».

Зміни є неминучою складовою життя і умовою існування людини. Запропонована тренінгова вправа «Падіння та зльоти в кар’єрі» сприяє психологічній підготовленості до різноманітних переміщень за посадами, а також розвиває низку якостей особистості, що формують її адаптивність.

Підготувала Ірина Харлампович
Джерело: журнал «Діловодство»

 

    ХОЧУ ДЕМОДОСТУП ДО ЖУРНАЛУ «ДІЛОВОДСТВО»

     

    Матеріали до теми


    Як прийняти на роботу іноземця: інформує Державна служба зайнятості
    Щоб прийняти на роботу іноземця, необхідно отримати дозвіл служби зайнятості. Сьогодні українські компанії використовують найману працю іноземних громадян у найрізноманітніших ...
    Робота у сільському господарстві – які вакансії доступні сьогодні?
    До аграрного сектора сьогодні запрошуються працівники на збір врожаю, управління технікою, у ветеринарні лікарі та ін. Який рівень доходу пропонується ...
    Зарахування до стажу державної служби періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати: роз’яснення НАДС
    Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» ...
    Оплата праці професіоналам із вищою немедичною освітою за посадою «Практичний психолог»: роз’яснення від Держпраці
    Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (далі ...