...
Реєструйся

Запитання гарячої лінії: відповідає експерт журналу “КАДРОВИК.UA”


Чи обов’язково вести військовий облік на підприємстві?

Так, обов’язково.

 Вести персональний облік працівників — призовників і військовозобов’язаних мають усі без винятку підприємства, установи, організації; далі — підприємство (ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII; далі — Закон № 2232).

Відповідно до частини 5 статті 34 Закону № 2232 персональний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форм власності.

Згідно з пунктами 10 і 11 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921 (далі — Порядок № 921), кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємстві, визначається з урахуванням кількості призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на обліку:

  • від 501 до 2000 призовників і військовозобов’язаних — 1 особа;
  • від 2001 до 4000 — 2 особи;
  • від 4001 до 7000 — 3 особи;
  • кожні наступні від 1 до 3000 призовників і військовозобов’язаних — по 1 особі додатково;
  • менше 500 призовників і військовозобов’язаних — обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій установлюється доплата у розмірі до 50 % посадового окладу, крім державних службовців.

Пунктом 12 Порядку № 921 передбачено, що загальна кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємствах, визначається виходячи з кількості призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку станом на 1 січня поточного року, із застосуванням норм, визначених у пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Під час прийняття на роботу кадрова служба обов’язково перевіряє наявність військово-облікових документів (у призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці, у військовозобов’язаних — військового квитка або тимчасового посвідчення). Пунктом 37 Порядку № 921 передбачено, що приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється лише після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України.

Категорії осіб, які підлягають взяттю на військовий облік призовників і військовозобов’язаних, визначено у пунктах 17 і 18 Порядку № 921.

Слід зауважити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань військового обліку» від 6 лютого 2019 року № 74 пункт 18 Порядку № 921 доповнено новим абзацом, відповідно до якого взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підприємствами підлягають також особи, які прибули з тимчасово окупованої території України, після взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті за місцем взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.

Граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі встановлено статтею 28 Закону № 2232. Призовний вік визначено статтею 15 цього Закону.

Згідно зі статтею 2113 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн). Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 грн).

Отже, ведення військового обліку призовників і військовозобо-в’я-заних на підприємствах є обов’язковим незалежно від підпорядкування і форми власності таких підприємств.

Галина БІЛОТКАЧ, експерт гарячої лінії журналу«КАДРОВИК.UA»

Матеріали до теми


Зразок заяви та наказу про надання відпустки у зв’язку з усиновленням дитини в період воєнного стану
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі — Закон № 2136) «Про організацію трудових ...
Практика і робота: чи можна офіційно працевлаштувати студента денної форми
Чи має право підприємство за наявності вакансії прийняти на роботу студента, який навчається на денній формі навчання та проходить практику? ...
ТЦК і роботодавці: як підприємствам діяти згідно з військовим обліком-2025
Взаємодія підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності з ТЦК та СП регламентується постановою КМУ від ...
Матеріальна відповідальність працівника: коли договір укладати заборонено
Законодавство про працю не дозволяє укладення договору про повну матеріальну відповідальність з працівником, якому не виповнилося 18 років. Це прямо ...