Актуальні запитання:
- Чому роботодавця може не влаштовувати виконання роботи за сумісництвом неповний робочий час?
- Які є варіанти звільнення за потреби заміни працівника-сумісника іншим працівником, що не є сумісником?
- Чому прийняття на роботу за сумісництвом можна розглядати також як тимчасовий захід?
На сьогодні в законодавстві про працю України відсутній особливий порядок звільнення працівника з роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, і не встановлено окремої підстави для звільнення в разі настання такої обставини, як прийняття основного працівника.
Тлумачення терміна «сумісництво» міститься у частині першій статті 1021 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Термін
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) або у роботодавця — фізичної особи.
Оскільки сумісництвом є робота, яка виконується на умовах трудового договору, цей договір може бути укладений як безстроково, так і на визначений строк, а також на виконання певної роботи.
Особливістю роботи за сумісництвом є виконання роботи у вільний від основної роботи час, що є зрозумілим із самого визначення сумісництва.
Незважаючи на скасування обмежень щодо тривалості робочого часу за сумісництвом для працівників державних підприємств з листопада 2022 року та відсутність такого обмеження для працівників підприємств інших форм власності, працівникам, яких приймають на роботу за сумісництвом, зазвичай установлюють неповний робочий час відповідно до статті 56 КЗпП.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Таке положення може бути обумовлено як інтересами самого працівника, так і фактичною можливістю виконання роботи за сумісництвом.
Проте роботодавця може не влаштовувати такий стан щодо виконання роботи за сумісництвом, адже роботу виконуватиме неповний робочий час один працівник, а за наявності повної штатної одиниці для виконання такої роботи існуватиме потреба в «донавантаженні» ще якогось працівника або ж робота виконуватиметься не в повному обсязі наявної вакансії за посадою.
У таких випадках прийняття працівника на роботу за сумісництвом на неповний робочий час розглядатиметься як тимчасовий захід, фактично поки роботодавець не знайде основного працівника, який працюватиме повний робочий час.
Можливий інший варіант, коли працівника за сумісництвом прийнято на повний робочий час, проте роботодавець розуміє, що виконання роботи навіть повну нормальну тривалість робочого часу, але після основної роботи за іншим трудовим договором може негативно впливати на режим відпочинку працівника, а як наслідок — на його продуктивність.
У такому разі рішення про прийняття на роботу за сумісництвом роботодавець може розглядати також як тимчасовий захід, поки не буде прийнято на роботу іншого працівника, який не є сумісником.
Оскільки підстава та порядок для звільнення працівника-сумісника у разі прийняття іншого працівника, який не є сумісником у законодавстві відсутні, а примус до написання працівником-сумісником заяви на звільнення з ініціативи самого працівника буде розцінений як порушення норм трудового законодавства, звільнення вважатиметься незаконним.
Розглянемо інші варіанти звільнення, які можуть бути використані за потреби заміни працівника-сумісника іншим працівником, який не є сумісником.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Угода сторін
Пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП передбачено можливість припинення трудового договору за угодою сторін.
Потреба в застосуванні такої підстави для звільнення з’являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення.
З ініціативи роботодавця такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі.
Працівник також має право розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 КЗпП.
Коли в жодної зі сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП.
Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися й трудові договори, укладені на невизначений строк.
Оскільки ініціатором звільнення за угодою сторін може бути роботодавець, він може ініціювати таку пропозицію щодо звільнення.
Практичною потребою в цьому випадку може бути саме прийняття іншого працівника, який не є сумісником. Проте для реалізації звільнення за підставою, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП, має бути згода працівника, яку працівник надавати не зобов’язаний. Фактичне недосягнення угоди унеможливлює подальший процес звільнення.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Закінчення строку трудового договору
Для того щоб звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору, треба спочатку належно укласти строковий трудовий договір.
Частина перша статті 23 КЗпП
Трудовий договір може бути:
- безстроковим, що укладається на невизначений строк;
- на визначений строк, установлений за погодженням сторін;
- таким, що укладається на час виконання певної роботи
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо говорити про прийняття на роботу працівника-сумісника з метою виконання ним роботи певний період, поки не буде на цю роботу прийнято працівника, який не є працівником-сумісником, то безперечно йтиметься про те, що договір не може бути укладено на невизначений строк з урахуванням умов виконання роботи.
Термін
Умови виконання роботи — робота має постійний характер, однак у зв’язку з певними умовами її виконання трудові відносини з працівником не можуть бути визначені як безстрокові.
Зокрема, це може бути пов’язано з тим, що для виконання такої роботи вже прийнято іншого працівника за безстроковим трудовим договором, який з тих чи тих причин протягом певного періоду не може виконувати свої трудові обов’язки.
Отже, умовою виконання роботи за сумісництвом певний строк є виконання такої роботи за сумісництвом до прийняття на таку роботу працівника, який не є сумісником.
Ще більше корисних ексклюзивних матеріалів від провідних експертів й аналітиків знайдете на шпальтах електронного журналу «КАДРОВИК.UA» № 10-2025. Статті доступні тільки для передплатників видання.
У разі коли ця умова була зазначена при прийнятті на роботу працівника-сумісника, можливе укладання строкового трудового договору на виконання певної роботи.
Як наслідок у разі настання факту, який обумовлює закінчення строку трудового договору, у зв’язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, звільнення буде законним…
Повний текст статті Вікторії Ліпчанської «Звільнення сумісника в разі прийняття основного працівника» читайте в електронному журналі «КАДРОВИК.UA» № 10/2025.
Джерело: КАДРОВИК.UA



