...
Реєструйся

Звільнення за власним бажанням: які вимоги до оформлення заяви?


Відповідно до трудового законодавства України, а саме част. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), трудовий договір, укладений на невизначений термін, працівник має право розірвати за власною ініціативою, але за умови попередити роботодавця або уповноважений ним орган письмово, за два тижні до запланованої дати звільнення.

Цей двотижневий період (строк попередження про звільнення) необхідний і самому працівникові, і його роботодавцю. Першому — щоб переконатися у необхідності свого звільнення, передати справи іншому співробітнику організації, підприємства, установи (далі — підприємства), а також знайти іншу роботу; другому — щоб за цей час знайти заміну та організувати передачу справ працівника, який вирішив звільнитися.

Як зазначалося, працівник зобов’язаний попередити свого роботодавця про звільнення за власним бажанням за два тижні до звільнення. Але у разі, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням обумовлена неможливістю для нього продовжити роботу, роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у той строк, який зазначає працівник.

Протягом двотижневого строку попередження про звільнення трудовий договір зберігає свою юридичну силу щодо обох сторін трудових відносин.

В односторонньому порядку сторони не можуть ухвалити рішення розірвати трудовий договір. У працівника немає права раніше умовленого терміну залишити роботу без згоди роботодавця (це може бути розцінено як прогул без поважних причин), а той, зі свого боку, не має права звільнити працівника раніше, ніж закінчиться строк попередження, або будь-яким іншим способом змінити цей строк одноосібно.

Підтвердженням факту попередження про звільнення може бути резолюція особи, якій подано заяву, або реєстрація заяви як вхідного документа з позначкою про номер та дату надходження.

Працівник може надіслати роботодавцю заяву про звільнення поштою (бажано – рекомендованим листом із повідомленням про вручення). Але слід врахувати, що у такому разі термін попередження відраховуватиметься не від дати надсилання заяви, а від дати отримання роботодавцем листа та його реєстрації як вхідного документа.

За умови, що у заяві не зазначено поважних причин для розірвання трудового договору, то звільняти працівника раніше за двотижневий термін немає підстав.

 

Виконання трудових обов’язків протягом строку попередження про звільнення

  1. Незалежно від причин звільнення, протягом строку попередження про звільнення на працівника поширюються всі норми трудового законодавства.
  2. У статті 30 КЗпП зазначено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто, без права передоручення її виконання іншій особі, крім переліку випадків, які передбачені законодавством.
  3. Якщо в цей час працівником було вчинено дисциплінарний проступок, він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства України.
  4. Вчинення працівником прогулу без поважних причин, поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп’яніння тощо — причини, через які роботодавець має право звільнити працівника у строк попередження з власної ініціативи.

Як правило, підтвердженням волевиявлення працівника щодо звільнення з роботи є його заява про звільнення за власним бажанням. Зазвичай таку заяву працівник пише на ім’я керівника підприємства.

Форма заяви може бути, наприклад, такою:

«Прошу звільнити мене з роботи 14 лютого 2022 року за власним бажанням».

Законодавством не передбачено обов’язкового розшифрування (уточнення) причин звільнення. Якщо працівником у заяві не було зазначено причин звільнення, це не є причиною для відмови роботодавця у прийнятті такої заяви. Але водночас існує і перелік поважних причин звільнення за власним бажанням, передбачених законодавством.

За наявності будь-якої з таких причин роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, про який той просить. І якщо працівникові необхідно розірвати трудовий договір у конкретний термін, він має зазначити у заяві одну з таких причин.

Стаття 38 КЗпП передбачає перелік життєвих обставин, кожна з яких дає право працівникові отримати звільнення з власної ініціативи у терміни, прийнятні для нього.

В статті 38 КЗпП наведено наступний перелік причин розірвання трудового договору:

  • переїзд на інше місце проживання;
  • переведення чоловіка чи дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання у цій місцевості;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
  • догляд за хворим членом сім’ї чи інвалідом І групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийом на роботу за конкурсом.

ПРИКЛАД

Працівниця туристичної агенції хоче розірвати безстроковий трудовий договір за власною ініціативою. У заяві про звільнення від 11 лютого 2022 року вона просить звільнити її 14 лютого 2022 року через те, що здійснює догляд за дитиною з інвалідністю. Відповідно до статті 38 КЗпП, що містить зазначену працівницею причину, заява має бути прийнята, а працівницю звільнено 14 лютого 2022 року.


Бажано, щоб поважна причина звільнення була підтверджена відповідними документами. Наприклад, за неможливості проживання у певній місцевості працівник повинен подати відповідний медичний висновок (ст. 38 КЗпП). Слід зазначити, що цей перелік причин не є вичерпним.

Якщо не вказано причин, що свідчать про неможливість продовження роботи працівником, сторони трудового договору можуть домовитися про термін звільнення після подання працівником відповідної заяви в межах двотижневого терміну.

Якщо існує така домовленість між працівником та роботодавцем, допустимо звільнити працівника навіть у день подання заяви про звільнення. Але якщо працівник не просить про це, роботодавець не має права звільнити його до закінчення двотижневого терміну після подання заяви про звільнення.


ПРИКЛАД

Формулювання заяви може бути таким:

«Прошу звільнити мене з посади бухгалтера 01 березня 2022 року за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію».

«Прошу звільнити мене з роботи 1 березня 2022 року за власним бажанням через вагітність».


 

Алгоритм дій кадровика

  1. Отримання заяви про звільнення працівника.
  2. Визначення дати звільнення.
  3. Видання наказу про звільнення.
  4. Внесення відповідного запису до трудової книжки.
  5. Видача працівнику трудової книжки (за наявності), копії наказу про звільнення та здійснення остаточного розрахунку.
  6. Продовження роботи.

 

Докладніше про кожний пункт алгоритму, та про інші особливості звільнення працівника за власним бажанням, а також про звільнення працівника за власним бажанням у разі порушення роботодавцем норм трудового законодавства чи вимог колективного договору можна дізнатися у ПРАЙМ-ТЕМІ журналу «КАДРОВИК.UA» № 3, 2022 року

Матеріали до теми


Кейс для кадровика. Оплата надурочних робіт при підсумованому обліку робочого часу
Згідно зі статтею 61 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) на безперервно діючих підприємствах, в окремих виробництвах, цехах тощо та на деяких видах робіт, ...
Як оформлюють укладення трудового договору в разі спрощеного режиму регулювання трудових відносин?
Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором. У трудовому договорі зазначається інформація про ...