Щорічна відпустка наперед (основна і додаткова) в повній тривалості може надаватися працівнику в перший рік роботи після безперервної роботи тривалістю шість місяців на підприємстві.

Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати вважається невідпрацьованим з поважних причин та виключається з розрахункового періоду при визначенні суми матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування України.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до статті 179 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) та статті 17 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР є соціальною оплачуваною відпусткою, і підставою для її надання є медичний висновок (листок непрацездатності), який видається за місцем спостереження за вагітною жінкою відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455.

До Головного управління Держпраці звернулася працівниця, стосовно відмови керівництва закладу подовжити кількість днів щорічної відпустки, так як під час неї знаходилась на лікарняному по догляду за дитиною та просить надати роз’яснення щодо правомірності відмови прийняти листок непрацездатності до розгляду.