Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.
У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Нагадаємо, Законом України від 4 лютого 2021 року № 1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» внесено відповідні зміни до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці». Зокрема, КЗпП доповнено статтею 602 «Дистанційна робота». При укладенні трудового договору про дистанційну роботу додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим (ст. 24 КЗпП).
Джерело: Управління інспекційної діяльності у Черкаській області ЦМУ Держпраці
