КАДРОбудні. Четвер. Звільнення
Чи можна звільнити на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП працівника, направленого на альтернативну (невійськову) службу?
Так, можна.
Пунктом 3 статті 36 КЗпП передбачено як підставу припинення трудового договору призов або вступ працівника чи власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу. Тобто звільнити працівника у разі призову або вступу на військову службу в особливий період на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП не можна. Водночас законодавством не заборонено звільняти за пунктом 3 статті 36 КЗпП працівників, направлених на альтернативну (невійськову) службу. При цьому підставою для припинення трудового договору буде повістка військового комісаріату і заява працівника.
Відповідно до статті 47 КЗпП роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Вихідна допомога у разі звільнення працівника у зв’язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу не виплачується, оскільки норма щодо виплати вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначена статтею 44 КЗпП, визнана Конституційним Судом України неконституційною (рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008). Слід зауважити, що рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
