КАДРОбудні. П’ятниця. Відпустки
Працівник уже використав свою щорічну відпустку. Тепер у зв’язку з хворобою матері, яка проживає в Білорусії, він хоче взяти відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 40 календарних днів (на підставі медичної довідки, виданої закладом охорони здоров’я Білорусії). Директор не заперечує. Чи не буде надання такої відпустки порушенням вимог законодавства? Якщо так, то які штрафні санкції можуть бути застосовані до керівника підприємства?
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, за їхнім бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів.
Законом № 504 передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:
1) відпустки, що надаються працівникам за суб’єктивним правом, що належить їм відповідно до закону, тобто в обов’язковому порядку (ст. 25);
2) відпустки, що надаються за згодою сторін — роботодавця і працівника (ст. 26).
Таким чином, роботодавець може надати працівникові відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 30 календарних днів за пунктом 10 частини першої статті 25 Закону № 504 і 10 календарних днів на підставі статті 26 Закону № 504.