Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі — Закон № 1105) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.
Частиною першою статті 15 Закону № 1105 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Листок непрацездатності як підстава для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності
Водночас частиною першою статті 23 Закону № 1105 передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Слід зазначити, що, згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01 червня 2021 року № 1066, тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку — це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи.
Статтею 122 Кодексу законів про працю України визначено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.
ЗАПИС вебінару «СПРОЩЕНИЙ РЕЖИМ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ»
Усі вебінари • Індивідуальні кадрові консультації • podpiska@mediapro.com.ua
Збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи на період навчання
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 695 “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва” установлено для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва (далі — навчання), мінімальні державні гарантії, зокрема, збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
З урахуванням наведеного, а також того, що на період проходження курсів підвищення кваліфікації працівника увільняють від роботи на період навчання, працівнику за дні хвороби, які збіглися з періодом навчання на курсах підвищення кваліфікації, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки за період навчання передбачено збереження середньої заробітної плати.
Світлана Зарубіна, начальник управління страхових виплат та соціальних послуг
(Лист від 25.04.2023 р. № 2800-030401-8/22536)
Джерело: ПФУ
Посібник «Оптимізація трудових відносин у період воєнного стану: ТОП-55 відповідей»:
- робочий час і час відпочинку: запровадження та оплата роботи працівників;
- щорічні відпустки в період дії воєнного стану;
- відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану;
- призупинення дії трудового договору: умови й оформлення;
- звільнення працівників: зміни законодавства;
- зміни в гарантіях мобілізованих працівників тощо.
0 (800) 219-977
podpiska@mediapro.com.ua
