Запитання: Чи є якась різниця між карантином, обсервацією й самоізоляцією?
Роз`яснення: Кожне з цих понять має свої особливості.
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію — як заклик для країн всього світу, які ще не мали широкого поширення нового вірусу COVID-19, діяти активно, аби не допустити масштабної кількості летальних випадків. Пандемія — це поширення нового вірусу у світових масштабах, де в населення немає імунітету до нього, а також ефективних засобів профілактики — вакцинації та лікування, тоді як від так званого «свинячого грипу» на період пандемії була застосована терапія.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 в країні було встановлено карантин на період з 12 березня по 3 квітня 2020 року. У зв’язку з поширенням коронавірусу в Україні, який виявлено майже на всій території країни, 25 березня поточного року Уряд продовжив карантин і ввів режим надзвичайної ситуації по всій території України. До нього введено єдину державну систему цивільної оборони. Тож загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 3 квітня включно, продовжено ще на 21 день — до 24 квітня.
Отже, карантин — багатозначний термін. При карантині застосовуються комплексні адміністративні та медико-санітарні обмежувальні заходи, які застосовують для запобігання поширенню небезпечних заходів, які запобігають поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб або епідемій (стаття 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III).
Обсервація — це вихід з карантину, який призводить до обмежувальних заходів для запобігання небезпечним інфекційним хворобам або епідеміям. Обсервація передбачає ізоляцію людини, але не госпіталізацію до медичного закладу.
Самоізоляція — це перш за все утримання від контакту з іншими людьми для того, щоб зменшити ризик інфікування. Це включає будь-які ситуації, коли ми можемо тісно контактувати з іншими (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше ніж 1,5–2-х метрів), у тому числі публічні заходи, робота, навчання, релігійні служби, спортивні змагання, розважальні заходи, користування транспортом, екскурсії, відвідування ресторанів тощо. Самоізоляція може передбачати роботу з дому. Тобто підприємства можуть запровадити працівникам дистанційну форму роботи (за працівниками, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, зберігаються обіймана посада, умови оплати праці та соціальні гарантії на весь період карантину та впродовж роботи з дому). Виконання такої роботи не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників та державних службовців. Керівникам підприємств рекомендовано утриматися від застосування звільнень працівників, передбачених пунктами 1, 3, 4 статті 40 Кодексу законів про працю.
Винятком самоізоляції є лише звернення за медичною допомогою — тільки після консультації телефоном з сімейним лікарем.
Отже, обсервація та самоізоляція — це не карантин, а навпаки шляхи виходу з нього.
