Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув чотири законопроєкти про святкові і неробочі дні в Україні, а саме:
– про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят за реєстр. № 9009;
– про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових днів за реєстр. № 9009-1;
– про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів за реєстр. № 9009-2;
– про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів за реєстр. № 9009-3.
Відповідно до пояснювальних записок до законопроєктів за реєстр. № 9009 та №9009-3, метою цих проєктів актів є встановлення українських свят, робота в які не провадиться, та усунення спадщини колоніального минулого в культурному житті та побуті, очищення державного календаря від нав’язаних минулим дат, а також на визнання усталених традицій і укорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Водночас, законопроєктом за реєстр. № 9009-1 пропонується уточнити та актуалізувати назви та дати святкових днів, робота в які не провадиться, визначених у статті 73 Кодексу законів про працю України, у відповідності із загальносвітовою та європейською культурними традиціями. Натомість проєкт Закону за реєстр. № 9009-2 фіксує на законодавчому рівні відмову від радянської традиції відзначення 8 березня, як державного свята і неробочого дня.
Важливо зауважити, що Кодекс законів про працю України не відміняє та не призначає свята, а лише визначає святкові неробочі дні. Так, статтею 73 Кодексу встановлено 12 святкових неробочих днів на рік.
Комплект «Графік відпусток на 2023 рік»
Замовити • Для довідок: (063) 590-97-54
У більшості висновків до усіх вищевказаних законопроєктів зазначається, що Україна має позбутися радянських підходів у відзначенні свят і пам’ятних дат, сформованих за часів комуністичного тоталітарного режиму. Водночас експерти зауважують, що перейменування та встановлення нових державних свят потребує широкої дискусії та громадського обговорення, а упорядкування державних свят в Україні — системного та комплексного підходу.
Також законодавчого унормування потребують такі поняття і категорії, як, зокрема: «свято», «державне свято», «святковий неробочий день», «пам’ятна дата», «професійне свято». Водночас звертається увага на важливості встановлення переліку державних та інших свят, пам’ятних дат та скорботних днів з урахуванням міжнародних подій та українських традицій.
Під час розгляду основного та альтернативних законопроєктів майже всі члени Комітету висловили думку, що, враховуючи численну кількість пропозицій та високий суспільний інтерес до питання встановлення неробочих святкових днів в Україні, варто напрацювати на базі усіх законодавчих ініціатив єдиний проєкт Закону, який би врахував пропозиції зацікавлених сторін з цього питання.
ЗАПИС вебінару «СПРОЩЕНИЙ РЕЖИМ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ»
Усі вебінари • Індивідуальні кадрові консультації • podpiska@mediapro.com.ua
За підсумками обговорення законодавчих ініціатив Комітет ухвалив висновок і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити проєкти Законів за реєстр. № 9009, № 9009-1, № 9009-2, № 9009-3 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Водночас Комітет створив робочу групу щодо напрацювання єдиного законопроєкту з питань святкування та відзначення вихідних святкових днів в Україні за співголовуванням членів Комітету — Тетяни Циби та Ірини Никорак.
«В Україні вихідними днями є не лише субота та неділя, а ще 12 неробочих святкових днів у році, визначених у Кодексі законів про працю. Разом ми можемо визначити, які відповідно до новітньої історії України та цінностей нашого суспільства дати ми прагнемо зробити вихідними днями, — зазначила Голова Комітету Галина Третьякова. — До речі, в світовій практиці неробочі святкові дні встановлюються рівномірно впродовж року – один додатковий неробочий день на місяць. Така рівномірність враховує потребу у сталому процесі, зокрема, у виробничій сфері».
За підсумками засідання Комітет прийняв рішення створити робочі групи з доопрацювання до другого читання таких законопроєктів:
– проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань за реєстр. № 8313 під співголовуванням Першого заступника Голови Комітету Михайла Цимбалюка та члена Комітету Анатолія Остапенка;
– проєкт Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах за реєстр. № 8244 під головуванням заступника Голови Комітету Вадима Струневича;
– проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій осіб, які визнаються особами з інвалідністю внаслідок війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також надання їм соціальних гарантій за реєстр. № 9110 під головуванням члена Комітету Анатолія Остапенка;
– проєкт Закону про внесення зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання за реєстр. № 9078 під головуванням члена Комітета Олега Арсенюка.
СУМІСНИЦТВО: НОВІТНІ РЕАЛІЇ спецвипуск № 1, 2023 від журналу «КАДРОВИК.UA»
Також Комітет затвердив зміни у складі підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів. За рішенням Комітету до складу підкомітету увійшла член Комітету Ірина Никорак, вийшла — Голова Комітету Галина Третьякова.
Джерело: Верховна Рада України
