Правила поведінки працівників на підприємстві не можуть бути запроваджені виключно наказом керівника. На цьому наголосили фахівці Держпраці, відповідаючи на запит щодо правомірності такого підходу.
Зокрема, йдеться про правила, які містять зобов’язання працівників щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі державної чи комерційної таємниці, а також вимоги щодо роботи з конфіденційною інформацією. Такі положення не можуть існувати як окремий внутрішній документ, затверджений одноосібним рішенням роботодавця.
У Держпраці підкреслюють: правила поведінки з подібними нормами мають бути складовою правил внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно, на них поширюється вся процедура затвердження цього локального нормативного акта.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Це означає, що правила внутрішнього трудового розпорядку, а разом із ними й правила поведінки, затверджуються трудовим колективом за поданням роботодавця та погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації або профспілковим представником, якщо профспілка діє на підприємстві.
Такий порядок забезпечує баланс інтересів роботодавця і працівників та відповідає вимогам трудового законодавства. Ігнорування цієї процедури може призвести до визнання окремих положень правил поведінки недійсними та стати підставою для трудових спорів або претензій з боку контролюючих органів.
Отже, роботодавцям варто пам’ятати: якщо правила поведінки регулюють трудові обов’язки й питання конфіденційності, вони мають бути частиною правил внутрішнього трудового розпорядку, а не окремим наказом керівника.
Джерело: Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
