Чи можна виплатити працівникові вихідну допомогу при звільненні, якщо причина такого звільнення не зазначена в статті 44 КЗпП?
Треба розрізняти одноразову грошову допомогу та вихідну допомогу.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі можуть, зокрема, зазначатися причини звільнення працівників і розміри одноразової грошової допомоги, яка виплачується при звільненні.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
На відміну від одноразової грошової допомоги, умови виплати вихідної допомоги та її розміри визначені статтею 44 КЗпП. Так, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП, — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Працівникові може бути виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, якщо це прописано в локальному документі на підприємстві (наприклад, у колективному договорі).
Джерело: Вікторія Ліпчанська, шеф-редактор кадрового напряму групи компаній «МЕДІА-ПРО» та журналу «КАДРОВИК.UA», президент Всеукраїнської асоціації кадровиків, головний координатор Академії Трудових Відносин
