Особам з інвалідністю забезпечується повне й рівне здійснення ними всіх прав та основоположних свобод людини в усіх сферах суспільного життя. Дискримінація осіб з інвалідністю відповідно до законодавства забороняється, у тому числі й під час реалізації ними права на працю. Про це нагадує у своєму роз’ясненні Мін’юст.
Хто належить до осіб з інвалідністю?
Конвенція від 13 грудня 2006 року «Конвенція про права осіб з інвалідністю» визначає, що до осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Що варто знати роботодавцям?
Що ж стосується роботодавців, то статтею 18 Закону України від 21 березня 1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою, роботодавці сплачують Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції відповідно до Порядку сплати адміністративно-господарських санкцій.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Які документи потрібно надати роботодавцю при працевлаштуванні?
Отже, якщо особа з інвалідністю вирішила працевлаштуватись, їй необхідно надати роботодавцю такі документи:
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
— трудову книжку;
— документ про освіту;
— довідку медико-соціальної експертної комісії;
— виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;
— індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.
Які існують пільги при працевлаштуванні осіб з інвалідністю?
Кодекс законів про працю України передбачає наступні види пільг при працевлаштуванні осіб з інвалідністю:
— не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії;
— інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
— при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
— працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно;
— на прохання особи з інвалідністю може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).
До того ж на власника покладається обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.
Про відпустки для осіб з інвалідністю
Мін’юст наголосив на тому, що особи з інвалідністю мають певні додаткові гарантії у наданні їм відпустки. Так, якщо право працівника на щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати настає з моменту закінчення шести місяців безперервної роботи, то особі з інвалідністю така відпустка надається за його бажанням у зручний для нього час відповідно до Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки».
Крім того, тривалість щорічної основної відпустки для працівників — осіб з інвалідністю становить:
— для осіб з інвалідністю I і II груп — 30 календарних днів;
— для осіб з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.
Джерело: https://buh.ligazakon.net
