Державна служба України з питань праці та Державний центр зайнятості, у зв’язку із набуттям чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 22.04.2020 № 306 повідомляють про наступне.
Відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі — Закон № 5067) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі — допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через Проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам. В цілях застосування статті 47-1 Закону № 5067 та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306, зупинення (скорочення) діяльності — це зупинення (скорочення) діяльності роботодавця внаслідок карантину, яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу його працівників. Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Таким чином, підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є втрата застрахованими особами заробітної плати або її частини, внаслідок вимушеного часткового або повного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Обмеження діяльності суб’єктів господарювання встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (далі — Постанова № 211).
Чинним законодавством про працю не визначена процедура зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим до неї не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений статтею 32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП)
Крім того, зупинення (скорочення) діяльності суб’єктів господарювання, передбачене Постановою № 211 не є простоєм, визначеним статтею 34 КЗпП.
Зупинення (скорочення) діяльності оформляється наказом власника або уповноваженого ним органу за наявності умов, передбачених Постановою № 211.
