...
Реєструйся

Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період воєнного стану


Нині трудові правовідносини регулюються не тільки Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), а й Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136).

Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП, забороняється звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування його у відпустці.

Проте стаття 5 Закону № 2136 передбачає, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977

Водночас слід зауважити, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП), а не на підставі тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.

 

Варто додати, що на період дії воєнного стану з’явилися і нові підстави для звільнення працівника, зокрема відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Цю підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати зі звільненням у зв’язку з прогулом (п. 4 ст. 40).

Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення, поважна чи неповажна причина такої відсутності).

Журнали реєстрації — зручні реєстраційні форми для ведення кадрового діловодства
Замовити: 0 (800) 219-977

Вбачається, що у разі невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Нагадуємо, що припинення трудового договору оформляється виданням наказу (розпорядження) роботодавця. У такому наказі (розпорядженні) повинні бути зазначені підстави припинення трудового договору в точній відповідності з формулюваннями законодавства про працю і конкретним посиланням на статтю, пункт закону.

Підстави звільнення працівників. Спецвипуск «КАДРОВИК.UA» Частина 1. Частина 2

Джерело: Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

Передплата

Матеріали до теми