Верховна Рада України 8 січня відхилила внесений Кабміном законопроєкт від 25 лютого 2021 року № 5054-1 про зміни до Кодексу законів про працю щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Уряд пропонував, щоб роботодавці не могли приховувати фактичні трудові відносини під виглядом фізичних осіб — підприємців.
Як зазначав уряд в поясненнях до проєкту, «численні звернення громадян на адресу Мінекономіки щодо зловживання заінтересованими сторонами правом на укладання цивільно-правових договорів в тих випадках, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах трудового договору, засвідчив необхідність врегулювання на законодавчому рівні принципу презумпції наявності трудових відносин».
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Це пов’язано з тим, що особа, яка виконує роботу, що за всіма ознаками здійснюється в межах трудових відносин, не забезпечується необхідним соціальним пакетом (зокрема, відпустками, лікарняними, наявністю гарантій та компенсацій щодо збереження місця роботи, посади, середньої заробітної плати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій спрямованих на охорону материнства).
Принцип презумпції наявності трудових відносин полягає у тому, що в Кодексі законів про працю України встановлюються ознаки трудових відносин, за наявності принаймні трьох з яких робота є такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Зокрема, Кабмін пропонував, що робота може бути визнана такою, яка виконується в межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є три і більше зазначених ознак наявності трудових відносин, як-от:
- особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та / або натуральній формі;
- встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.
Нагадаємо, за даними Держстату 2021 року кількість неформально зайнятого населення в Україні становила майже 3,5 млн осіб. Це більше 20 % від кількості тих, хто працював.
Джерело: Офіційний вебпортал ВРУ
