Період перебування особи на обліку в центрі зайнятості може бути зарахований до страхового стажу, але не в усіх випадках. Вирішальне значення має не сам факт реєстрації як безробітного, а отримання відповідних виплат, з яких сплачувалися страхові внески.
Відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу включаються лише ті періоди, протягом яких особа підлягала пенсійному страхуванню та за які сплачувалися внески. Починаючи з 1 січня 2004 року, стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку.
Після 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди, коли особа перебувала на обліку в центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової виплати для відкриття бізнесу), а також матеріальну допомогу під час професійного навчання, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Водночас сам факт перебування на обліку без отримання допомоги по безробіттю не формує страховий стаж. Таку позицію неодноразово підтверджували суди.
На практиці це означає: статус безробітного ≠ страховий стаж. Для зарахування періоду до стажу необхідно, щоб особа фактично отримувала допомогу, з якої здійснювалося страхування. При цьому такий стаж враховується в розмірі мінімального заробітку для розрахунку пенсії.
Крім того, до страхового стажу включається період отримання допомоги по частковому безробіттю, у тому числі в період карантину через COVID-19.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
