Відповідно до частини першої пункту 8 статті 14 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі — Закон № 5067), до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать, зокрема учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 – 21 частини першої статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Наявність таких гарантій означає, що, згідно з частиною другою статті 26 Закону № 5067, роботодавцю, який за направленням територіальних органів Державної служби зайнятості, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років, осіб, зазначених у пунктах 6 і 8 частини першої статті 14 Закону № 5067, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсуються 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати. Загальна тривалість виплати компенсації становить шість місяців.
Також, згідно зі статтею 42 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, учасникам бойових дій.
Водночас, відповідно до статті 42-1 КЗпП, переважне право на укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 КЗпП, та в інших випадках, передбачених колективним договором. Але лише протягом року після звільнення, йдеться у листі Міністерства у справах ветеранів від 10 липня 2024 року № 11203/1.5/6.2-24.
Джерело: БУХГАЛТЕР.UA
