У разі призову працівника, який є платником аліментів, на військову службу в роботодавця неодмінно виникне питання щодо порядку подальшого утримання та перерахування аліментів на підставі виконавчого документа. Розглянемо можливі варіанти дій.
Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Тож, у частині третій статті 119 КЗпП передбачено обов’язкове збереження за мобілізованим працівником лише місця роботи й посади.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 219-977
Водночас за рішенням керівництва підприємства мобілізованому працівнику можуть здійснювати щомісячні виплати у вигляді матеріальної допомоги в розмірі середнього заробітку, посадового окладу тощо.
Зважаючи на це, розглянемо можливі дії роботодавця залежно від обраного ним варіанта.
Варіант 1. За працівником, призваним на військову службу, зберігаються лише місце роботи й посада.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника відрахування здійснюють із фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця (частина шоста, стаття 71 Закону України від 20 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі — Закон № 1404).
Якщо роботодавець за період військової служби не здійснює нарахування доходу мобілізованому працівнику, то зрозуміло, що джерела доходу для утримання аліментів у нього немає.
У щомісячному звіті про здійснені відрахування та виплати (за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції, затвердженої наказом Мін’юсту від 02 квітня 2012 року № 512/5№) передбачено відображення суми залишку непогашеної заборгованості в графі «Примітки» звіту, де також указують причину, через яку аліменти не перераховано в повній сумі.
Отже, залежно від того, коли саме виникла перша заборгованість (у місяці призову на військову службу чи в наступному місяці), у звіті потрібно вказати про відсутність нарахувань доходу мобілізованому працівнику.
Крім того, візьміть до уваги: у частині другій 2 статті 69 Закону № 1404 передбачено, що в разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації фізичні особи, фізичні особи – підприємці не пізніше як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат і зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.
Очевидно, що на підставі цього положення Закону № 1404 підприємство має повідомити виконавця про те, що «працівник мобілізований із ___ числа та нарахування доходу йому не проводять із ___ числа, у зв’язку із чим підприємство змушене припинити утримання аліментів».
Варіант 2. Працівнику, призваному на військову службу, виплачують щомісячну допомогу за рахунок роботодавця.
У частині першій статті 69 Закону № 1404 зазначено:
1. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби…
Види доходів, які є джерелом для утримання аліментів, наведено в пункті 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабміну від 26 лютого 1993 року № 146 (далі — Перелік № 146). Серед них: основна зарплата, усі види доплат і надбавок до зарплати, премії, інші види заробітку.
Вас може зацікавити: Особові картки та особові справи працівників: оформлення, облік, зберігання
Поряд із цим у підпункті 1 пункту 12 Переліку № 146 вказано, що утримання аліментів не провадять із сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги.
Якщо мова йде про щомісячну виплату працівнику матеріальної допомоги, то такий дохід може бути віднесений до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, про які зазначено у пункті 2.3 Інструкції № 5:
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, така допомога належить до фонду оплати праці, а не до неоподатковуваної допомоги. Тож її сума є джерелом для утримання аліментів.
Якщо надалі роботодавець прийме рішення про припинення виплати щомісячної допомоги працівнику, тоді варто обов’язково повідомити виконавця про причину припинення виплат так, як це вказано вище (варіант 1).
Джерело: Бухгалтер.UA
