Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно з підпунктом «з» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.
Звільнення з роботи: документальне оформлення та проведення остаточного розрахунку з працівником — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Винятки, передбачені підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Читайте також: Про розмір вихідної допомоги у разі припинення трудових відносин при спрощеному режимі регулювання
Отже, вихідна допомога у зв’язку зі звільненням працівника, в тому числі при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Джерело: Головне управління ДПС в Одеській області
