Пунктом 2 статті 22 Закону «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX (далі — Закон № 463), який набрав чинності 18 березня 2020 року, встановлено, що педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Що це означає для директора закладу загальної середньої освіти?
Пунктом 2 частини 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 463 визначено, що «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП.
До 1 липня 2020 року директор закладу загальної середньої освіти:
— повідомляє працівників про зазначені зміни законодавства та пропонує педагогам-пенсіонерам роботу за строковим договором;
— укладає строкові трудові договори з педагогами, які отримують пенсію за віком та погодились продовжити роботу;
— звільняє педагогів, які отримують пенсію за віком та відмовилися продовжити роботу.
Повідомлення працівника про заплановану зміну умов укладеного з ним безстрокового трудового договору з пропозицією продовжувати роботу в нових умовах — строкового трудового договору, є попередженням роботодавця про зміни істотних умов праці.
Згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, тобто до 30 квітня 2020 року.
Працівник може прийняти таку пропозицію або відмовитися від неї.
Мінімальний двомісячний термін попередження встановлено законодавством для того, щоб працівник, якщо він не згоден працювати в нових умовах, мав змогу знайти собі іншу роботу.
Повідомлення з пропозицією укласти строковий трудовий договір доцільно зробити у письмовій формі щонайменше за два місяці до дня, коли буде укладатися строковий договір чи трудовий договір буде припинено.
Директор укладає трудові договори строком на один рік.
Згода педагога продовжувати працювати за строковим трудовим договором — обов’язкова. Її педагог висловлює одним зі способів:
— подає відповідні заяву;
— ознайомлюється за наказом про укладання строкового трудового договору;
— пише, що згоден на примірнику повідомлення, яке залишилося у директора.
Додержання письмової форми трудового договору у даному випадку не є обов’язковим.
Коли сплине двомісячний строк попередження, директор звільняє педпрацівників, які до 1 липня 2020 року письмово відмовилися працювати за строковим трудовим договором, або взагалі не відповіли на пропозицію.
Закон № 463 визначив, що у такому випадку педагогів звільняють на підставі пункту 9 частини 1 статті 36 КЗпП, — «з підстав, передбачених іншими законами».
Це не самостійна підстава, вона відсилає до інших законів. Тому у наказі про звільнення і в трудовій книжці посилаються на пункт 9 частини 1 статті 36 КЗпП і на пункт 2 частини 3 розділу Х Закону № 463.
Законодавство не передбачає виплату вихідної допомоги у такому випадку, адже це не є звільненням за ініціативою власника. Директор припиняє трудовий договір із педагогом на вимогу Закону № 463, а не звільняє з власної ініціативи.
На цих же підставах не потрібна згода профспілки на звільнення; можна звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
