Добровільність укладення колективних договорів передбачена Законом України від 01 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі — Закон № 3356), що відповідає положенням:
- Конвенції від 01 липня 1949 року № 98 «Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів» (ратифікована Україною 14 вересня 1956 року);
- Конвенції Міжнародної організації праці від 19 червня 1981 року № 154 «Про сприяння колективним переговорам» (ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3932-XII);
- Конвенції від 30 червня 1973 року № 135 «Про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються» (ратифіковано Законом України від 15 травня 2003 року № 798-IV).
Раніше писали: Аналіз нового Закону України «Про колективні угоди та договори»
Поряд із законодавчо визначеною добровільністю укладення колективного договору, нормами законодавства встановлені вимоги щодо обов’язковості регулювання трудових відносин локальними нормативно-правовим актами, зокрема відповідні вимоги встановлені щодо колективного договору у разі його укладення.
Відповідно до статті 2 Закону № 3356, статті 11 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.
Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) — стаття 13 КЗпП, стаття 7 Закону № 3356.
Відсутність колективного договору: порушення чи норма? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Форми і системи оплати праці
Відповідно до статті 96 КЗпП і статті 6 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108), колективним договором встановлюються системи оплати праці, а якщо договір не укладався – наказом (розпорядженням) роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Згідно з нормами статті 15 Закону № 108, статті 97 КЗпП, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата 2023 року — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням зазначених вище вимог.
Читайте також: Держпраці рекомендує внести зміни, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків до колективних договорів
Право на оплату праці
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону № 108).
В період дії воєнного стану статтею 11 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) роботодавцеві надано право призупиняти дію окремих положень колективного договору.
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Зразки документів • Замовити розроблення кадрових документів
Водночас Закон № 2136 не вносить змін та не скасовує норми статей 6, 15 Закону № 108 і статей 96, 97 КЗпП щодо обов’язку роботодавця врегулювати питання оплати праці (систем оплати праці, форм оплати праці, розмірів тарифних ставок і доплат, надбавок, премій та ін.) у колективному договорі, а в разі його неукладення погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Відповідно до статті 247 КЗпП, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.
Індексація заробітної плати у 2023 році: проводимо чи ні? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Статтею 14 Закону № 2136 передбачено, що в період дії воєнного стану професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
Таким чином, у разі укладення колективного договору питання організації оплати праці повинне бути предметом колективних переговорів, а відповідні погоджені сторонами умови викладені у колективному договорі.
Читайте також: Посилення відповідальності за ухилення від укладання колективних договорів: ВРУ прийняла закон
Джерело: Управління Держпраці
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
Модуль 1. Особова картка форми № П-2: правила заповнення
Модуль 2. Особова справа: нормативне регулювання та стала практика.
Кожен учасник отримує:
- 3 відео
- 1 презентацію у форматі PDF
- 1 письмову консультацію експерта
