...
Реєструйся

Про включення умов оплати праці в колективний договір під час дії воєнного стану


Добровільність укладення колективних договорів передбачена Законом України від 01 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі — Закон № 3356), що відповідає положенням:

  • Конвенції від 01 липня 1949 року № 98 «Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів» (ратифікована Україною 14 вересня 1956 року);
  • Конвенції Міжнародної організації праці від 19 червня 1981 року № 154 «Про сприяння колективним переговорам» (ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3932-XII);
  • Конвенції від 30 червня 1973 року № 135 «Про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються» (ратифіковано Законом України від 15 травня 2003 року № 798-IV).

Раніше писали: Аналіз нового Закону України «Про колективні угоди та договори»

Поряд із законодавчо визначеною добровільністю укладення колективного договору, нормами законодавства встановлені вимоги щодо обов’язковості регулювання трудових відносин локальними нормативно-правовим актами, зокрема відповідні вимоги встановлені щодо колективного договору у разі його укладення.

Відповідно до статті 2 Закону № 3356, статті 11 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) — стаття 13 КЗпП, стаття 7 Закону № 3356.

Відсутність колективного договору: порушення чи норма? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»

Форми і системи оплати праці

Відповідно до статті 96 КЗпП і статті 6 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108), колективним договором встановлюються системи оплати праці, а якщо договір не укладався – наказом (розпорядженням) роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Згідно з нормами статті 15 Закону № 108, статті 97 КЗпП, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата 2023 року — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»

Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням зазначених вище вимог.

Читайте також: Держпраці рекомендує внести зміни, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків до колективних договорів

Право на оплату праці

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону № 108).

В період дії воєнного стану статтею 11 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) роботодавцеві надано право призупиняти дію окремих положень колективного договору.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Зразки документівЗамовити розроблення кадрових документів

Водночас Закон № 2136 не вносить змін та не скасовує норми статей 6, 15 Закону № 108 і статей 96, 97 КЗпП щодо обов’язку роботодавця врегулювати питання оплати праці (систем оплати праці, форм оплати праці, розмірів тарифних ставок і доплат, надбавок, премій та ін.) у колективному договорі, а в разі його неукладення погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

 

Відповідно до статті 247 КЗпП, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

Індексація заробітної плати у 2023 році: проводимо чи ні? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»

Статтею 14 Закону № 2136 передбачено, що в період дії воєнного стану професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

Таким чином, у разі укладення колективного договору питання організації оплати праці повинне бути предметом колективних переговорів, а відповідні погоджені сторонами умови викладені у колективному договорі.

Читайте також: Посилення відповідальності за ухилення від укладання колективних договорів: ВРУ прийняла закон

Джерело: Управління Держпраці


Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»

Модуль 1. Особова картка форми № П-2: правила заповнення
Модуль 2. Особова справа: нормативне регулювання та стала практика.

Кожен учасник отримує:

  • 3 відео
  • 1 презентацію у форматі PDF
  • 1 письмову консультацію експерта

0 (800) 219-977

Матеріали до теми


Що робити, якщо працівник, який виїхав за межі території України, по закінченню 90 календарних днів відпустки без збереження зарплати не стає до роботи?
Працівник, який використав 90 календарних днів відпустки на підставі частини 4 статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року ...