Як оплачується робочий час, коли працівники перебувають в укритті під час повітряної тривоги?
Якщо працівник перебуває в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до статті 113 Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП), для такого працівника має бути оформлений простій через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника не з його вини. У такому разі за працівником зберігатиметься середній заробіток.
Однак, за трудовим договором, колективним договором чи внутрішніми правилами роботодавця про оплату праці можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою — тоді слід дотримуватись саме встановлених у цих документах умов.
Читайте також: Чи можуть змушувати залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги
Проте якщо під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці відбуватиметься за загальними підставами.
Що робити працівникам під час повітряної тривоги, якщо роботодавець не облаштував укриття або його зовсім не існує? Чи несе роботодавець відповідальність за це?
За чинним законодавством, роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Однак, відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України, роботодавець зобов’язаний розробити та вживати заходи реагування на надзвичайні ситуації (зокрема, у разі повітряної тривоги), а також виконувати інші вимоги законодавства про цивільний захист та охорону праці для забезпечення безпеки персоналу та відвідувачів.
Роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття (навіть, якщо воно знаходиться за межами приміщення роботодавця) та необхідність евакуації.
Також роботодавцям рекомендується проводити регулярні тренінги та нагадування для персоналу щодо порядку дій у випадку повітряної тривоги.
Читайте також: Умови залучення педагогів до чергування в укриттях
Що робити роботодавцю, якщо працівник відмовляється йти в укриття?
Як зазначалося вище, роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації. З відповідними інструкціями потрібно ознайомити всіх працівників та регулярно проводити відповідні нагадування.
Однак якщо хтось з працівників відмовляється ознайомлюватися з вказаними інструкціями/вимогами роботодавця чи відмовляється їх виконувати, то такого працівника рекомендується не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.
Варто зазначити, що у разі настання нещасного випадку ситуація оцінюватиметься зокрема і з урахуванням інформації не лише про те, чи було вжито роботодавцем всіх належних заходів для безпеки працівника, а і про те, чи дотримувався працівник, якому завдано шкоди, всіх законних та належних вимог/рекомендацій роботодавця, чи порушував він вимоги правил охорони праці.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 219-977
Чи може роботодавець вимагати від працівників виконувати робочі обов’язки під час повітряної тривоги? Чи може працівник відмовитися виконувати роботу під час повітряної тривоги?
Роботодавець не може примусити працівників виконувати роботу під час повітряної тривоги, якщо такі дії становитимуть явну небезпеку здоров’ю працівника. Таке правило випливає з норм статті 153 КЗпП. Ба більше, вказана норма надає працівнику право відмовитися від виконання дорученої роботи у разі небезпеки для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують.
Відповідно, вимога продовжувати роботу без переміщення в безпечні умови (наприклад, укриття) є незаконною, тому працівник має право відмовитися її виконувати.
Спецкурс для кадровиків «Трудові відносини в умовах воєнного стану»
Для довідок: 0 (800) 219-977
Яка відповідальність передбачена для роботодавця, якщо його працівники працюють під час повітряної тривоги?
Наразі немає чіткої норми, яка встановлювала б відповідальність роботодавця саме за факт продовження його працівниками роботи під час повітряної тривоги. Однак до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення — за порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за ст. 271 Кримінального кодексу України), якщо роботодавцем не вживались заходи щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходи реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.
Також можливі інші види відповідальності/санкції для роботодавця (компанії) та керівника (та/або інших посадових осіб роботодавця) у разі проведення перевірок державними органами щодо питань охорони праці.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Джерело: Б24
