Звільнення за вчинення аморального проступку є додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов. Фактично така підвищена відповідальність певної категорії працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб’єктів господарювання.
До суб’єктів, які можуть бути звільнені на підставі пункту 3 статті 41 Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) належать учасники навчально-виховного процесу. При цьому для обрання цієї статті для звільнення потрібно обов’язково аналізувати: чи точно належить працівник до суб’єктів, які здійснюють навчально-виховний процес?
Читайте також: Як роботодавцю реагувати на інформацію про працівника-колаборанта
Прикладом неналежного застосування пункту 3 статті 41 КЗпП можна навести справу № 136/1207/17 (провадження № 61-36662 св18), у якій 15 січня 2020 року Верховний Суд надав правовий висновок, що посада (методист бібліотеки) не належить до учасників навчально-виховного процесу та до її повноважень не входить виконання педагогічної чи виховної функції, а тому наявні правові підстави для визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, оскільки позивач не є суб’єктом звільнення з роботи з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП.
Оскільки, відповідно до статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» № 158 від 22 червня 1982 року, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного зі здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Читайте також: Припинення трудових відносин з директором
Окрім того, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:
- Аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами. Для прикладу, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №654/998/16-ц (провадження № 61-18295св18) для прийняття рішення щодо законності звільнення учителя інформатики та фізики Залізнопортівської школи І-ІІІ ступенів було досліджено свідчення учня, матері учня, викладачів, батьків інших учнів.
- Вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію. У справі від 27 березня 2019 року у справі № 560/893/17 (провадження № 61-48706св18) Верховний Суд зазначив, що інцидент вчинений директором Вербівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Дубровицької районної ради полягав у приниженні гідності неповнолітнього, застосуванні до нього фізичної сили, що дає підстави для висновку про неможливість подальшої роботи. Встановлені судом обставини підтверджуються показаннями свідків, заявами батьків, а також відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідування, згідно з якими за фактом цього інциденту розпочато досудове розслідування та яке ще не закінчено.
Аморальний проступок як підстава звільнення працівника, що виконує виховні функції — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Допускається звільнення за вчинення аморального проступку, що мав місце поза виконанням трудових обов’язків
Окрім того, звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.
Не кожен проступок може вважатися аморальним
Водночас не кожен проступок може вважатися аморальним. Окрім того, сам термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем. У кожному випадку варто визначати: чи настали негативні наслідки або можуть настати пізніше ці наслідки і вони зумовлені вчиненням аморального проступку. Наприклад, у постанові від 27 грудня 2019 року у справі № 345/3007/17 (провадження № 61-25200св18) Верховний Суд зазначив, що порушення Правил внутрішнього розпорядку для працівників ВПУ № 7 та критичний виступ працівниці під час звіту директора 20 червня 2017 року, які були підставою для звільнення з її роботи, не свідчать про порушення нею моральних норм, втрату авторитету та її дискредитації як вихователя, а отже не є аморальним вчинком у розумінні пункту 3 статті 41 КЗпП.
Підстави звільнення працівників. Спецвипуск «КАДРОВИК.UA» Частина 1. Частина 2
Відтак, працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов’язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 219-977
Джерело: Вища школа адвокатури НААУ
