З 14 березня 2026 року набувають чинності зміни до статті 13 Закону України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які суттєво змінюють правила призупинення дії трудового договору. Відтепер таке призупинення за ініціативою однієї сторони — працівника або роботодавця — обмежене строком до 90 календарних днів протягом усього періоду воєнного стану.
Йдеться саме про сукупний строк призупинення, а не про тривалість одного наказу. Тобто загальний період призупинення трудового договору не може перевищувати 90 днів, навіть якщо воєнний стан продовжуватиметься.
Якщо роботодавець раніше видав наказ про призупинення на строк понад 90 календарних днів, він втрачає чинність автоматично з дня, наступного після завершення дозволеного законом строку. Водночас на практиці фахівці рекомендують оформити окремий наказ про втрату чинності попереднього документа та довести його до відома працівника.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Після спливу граничного строку працівник вважається таким, що має приступити до роботи, а роботодавець — допустити його до виконання трудових обов’язків або прийняти інше законне рішення щодо подальших трудових відносин.
Таким чином, формулювання на кшталт «призупинити дію трудового договору до завершення воєнного стану» після 14 березня 2026 року фактично втрачає правову безпечність, адже призупинення більше не може бути безстроковим.
Якщо після завершення 90-денного строку виконання трудового договору фактично неможливе — наприклад через знищення підприємства, евакуацію, бойові дії або відсутність працівника, — роботодавець має діяти в межах Кодексу законів про працю та вирішувати питання про подальші трудові відносини на законних підставах.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
