Можливість звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі або займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи передбачено пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Підставою для розірвання трудового договору є саме виявлена невідповідність. Якщо працівник, який не має документа про освіту або досвіду роботи, трудової діяльності, передбачених кваліфікаційними характеристиками, був прийнятий на роботу, надалі він не може бути, за загальним правилом, звільнений з роботи з причини лише відсутності документа про освіту та досвіду трудової діяльності, тому що про таку невідповідність працівника було відомо і раніше. Виявленою невідповідністю у подібному випадку може бути неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов’язків через недостатню кваліфікацію. Водночас, виконання окремих видів робіт передбачає обов’язкову наявність документа про освіту та присвоєння кваліфікації, про проходження перевірки знань, про допуск до роботи. У низці випадків працівник взагалі не може бути допущений до роботи в разі відсутності в нього при собі відповідного документа.
Якщо робота протипоказана працівникові за станом здоров’я, працівник також може бути звільнений за пунктом 2 статті40 КЗпП лише за умови, що протипоказання будуть виявлені після укладення трудового договору. У випадку, коли медичний висновок про наявність протипоказань уже був на момент укладення трудового договору, працівник підлягає звільненню відповідно до статті 7 і частини п’ятої статті 24 КЗпП.
Законодавство про працю передбачає обов’язок працівників проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки. Якщо працівник не може одержати задовільну оцінку при перевірці знань, він може бути звільнений за пунктом 2 статті 40 КЗпП. Такий висновок відповідає Типовому положенню про навчання і перевірки знань з питань охорони праці, яким забороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли перевірку знань з питань охорони праці.
Для звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП важливо, щоб неналежне виконання працівником трудових обов’язків було результатом недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що свідчить про відсутність вини працівника в неналежному виконанні трудових обов’язків і не може бути підставою для його звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП. Обставини, які свідчать про вину працівника, не можуть наводитися як аргумент, що обґрунтовує необхідність звільнення за пунктом 2 статті КЗпП. Якщо власник має докази винного неналежного виконання трудових обов’язків працівником з його вини, він вправі притягти його до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП.
