...
Реєструйся

Розмір моральної шкоди пропонують встановлювати експертним шляхом: новий законопроект


Депутати внесли окремий законопроект про моральну шкоду та зміни до процесуальних кодексів.
Народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 3929 «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)» від 23 липня 2020 року.
Вони пояснюють, що у чинному законодавстві України відсутні граничні суми грошового відшкодування за заподіяну моральну шкоду, крім того на законодавчому рівні не закріплено чіткої процедури визначення розміру такої шкоди, що призводить до неоднозначної судової практики та незадоволення громадян рішеннями національних судів.
Визначення розміру моральної шкоди в Україні на сьогоднішній день здійснюється судами на власний розсуд, опираючись лише на особисте внутрішнє переконання.
Наразі в Україні відсутній чіткий об’єктивний механізм визначення розміру моральної шкоди, який би забезпечив однакове застосування судами законодавства про відшкодування моральної шкоди.
Така ситуація призводить до необ’єктивного вирішення судами справ про відшкодування моральної шкоди, коли за одних і тих самих обставин один і той самий суд може винести абсолютно різні рішення та призначити абсолютно різні суми грошового відшкодування завданої моральної шкоди.
Метою проекту закону є удосконалення інституту відшкодування моральної шкоди в Україні шляхом прийняття правових і організаційних засад визначення розміру відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди), завданих фізичній або юридичній особі.
Що таке визначення моральної шкоди
Визначення розміру моральної (немайнової) шкоди – процес визначення ймовірного грошового еквіваленту негативних наслідків для фізичної або юридичної особи від неправомірних рішень, дій або бездіяльності інших осіб, і за результатами якого складається висновок про визначення розміру моральної шкоди.
Втрати немайнового характеру (моральна шкода) – це моральна (немайнова) шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю інших осіб, що призвела до моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ.
Ділова репутація – оцінка господарської, громадської, професійної чи іншої діяльності фізичної або юридичної особи з точки зору суспільної думки.
Наклеп – поширення завідомо неправдивих вигадок про вчинення особою протиправних чи аморальних вчинків або інших неправдивих відомостей, що ганьблять цю особу.
Поширення інформації – це доведення інформації до відома хоча б одній особі (а саме особі, якої ця інформація не стосується) шляхом поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікацій, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі.
Розмір моральної шкоди встановлюється у випадку заподіяння фізичній особі фізичного болю та (або) спричинення душевних страждань внаслідок порушення її конституційних прав та прав членів її сім’ї чи близьких родичів неправомірними діями чи бездіяльністю інших осіб, а також ділової репутації юридичної особи.
Суб’єкти визначення розміру моральної шкоди
Суб’єктами визначення розміру моральної шкоди є суб’єкти господарювання, виключним видом діяльності яких є визначення розміру моральної шкоди та у складі яких працює хоча б один фахівець (експерт) з визначення розміру моральної шкоди, інформація про якого міститься у Реєстрі фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди та суб’єктів визначення розміру моральної шкоди.
Фахівцями (експертами) з визначення розміру моральної шкоди можуть бути фізичні особи, які здобули фахову вищу освіту, мають досвід роботи не менше двох років на одній з таких посад: економіста, соціолога, психолога, юриста (юрисконсульта), аудитора, є судовими експертами, атестованими відповідно до Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII (далі — Закон № 4038), та які пройшли професійну підготовку, склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво відповідно до вимог цього Закону. 
Як буде встановлюватися моральна шкода
Методичне регулювання визначення розміру моральної шкоди здійснюється у відповідній методиці, що затверджується Міністерством юстиції України.
Методика визначення розміру моральної шкоди повинна містити визначення понять, складу вихідних даних, встановлення порядку розрахунків ймовірного розміру грошового відшкодування моральної шкоди, особливостей визначення розміру моральної шкоди залежно від вихідних даних та випадків відшкодування моральної шкоди, вимоги до змісту висновку про визначення розміру моральної шкоди тощо.
Які будуть обмеження щодо визначення розміру моральної шкоди
Згідно із законопроектом не допускається визначення розміру моральної шкоди фахівцем (експертом) з визначення розміру моральної шкоди та суб’єктом визначення розміру моральної шкоди у таких випадках:
•    визначення розміру моральної шкоди, завданої такому фахівцю (експерту) з визначення розміру моральної шкоди або суб’єкту визначення розміру моральної шкоди;
•    визначення розміру моральної шкоди, завданої фізичній особі – замовнику або керівнику юридичної особи, яка є замовником визначення розміру, фахівцем (експертом) з визначення розміру моральної шкоди, який має родинні зв’язки з зазначеними особами, або суб’єктом визначення розміру моральної шкоди, керівництво якого має зазначені зв’язки;
•    визначення розміру моральної шкоди, завданої своїм учасникам (учасникам суб’єкта визначення розміру моральної шкоди, в якому працює фахівець (експерт) з визначення розміру моральної шкоди.
Етапи визначення розміру моральної шкоди:
•    укладення договору про надання послуг з визначення розміру моральної шкоди;
•    збір та аналіз вихідних даних, іншої інформації, необхідної для визначення розміру моральної шкоди;
•    здійснення розрахунків та визначення ймовірного розміру грошового відшкодування моральної шкоди;
•    складання висновку експерта про визначення розміру моральної шкоди.
Підставами для визначення розміру моральної шкоди є договір про надання послуг з визначення розміру моральної шкоди, який укладається між замовником та суб’єктом визначення розміру моральної шкоди відповідно до цивільного законодавства.
Замовником визначення розміру моральної шкоди може бути як сама особа, якій завдано моральну шкоду, так і будь-яка інша особа, яка діє в інтересах такої особи.
Істотними умовами договору про надання послуг з визначення розміру моральної шкоди є:
•    дата визначення розміру моральної шкоди;
•    вихідні дані для обчислення моральної шкоди;
•    умови забезпечення конфіденційності інформації, використаної під час визначення розміру моральної шкоди, та його результатів;
•    строк та ціна договору;
•    інші істотні умови за згодою сторін договору.
Для визначення розміру моральної шкоди фахівець (експерт) з визначення розміру моральної шкоди використовує такі вихідні дані:
•    медичні висновки та довідки про стан здоров’я фізичної особи;
•    висновки психологів, соціологів;
•    висновки/звіти фахівців різного профілю (аудиторів, оцінювачів тощо);
•    висновки експертів;
•    інші документи, в яких містяться відомості про негативні наслідки для фізичної або юридичної особи від неправомірних рішень, дій, бездіяльності інших осіб та/або про такі неправомірні рішення, дії, бездіяльність.
У процесі визначення розміру моральної шкоди фахівець (експерт) з визначення розміру моральної шкоди враховує принципи розумності і справедливості при формуванні обґрунтованих припущень про завдання особі моральної шкоди, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань постраждалої особи, погіршення її здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також інші обставини, які мають істотне значення.
За результатами визначення розміру моральної шкоди складається висновок експерта про визначення розміру моральної шкоди у письмовій або електронній формі. Документ може містити назву «висновок експерта про визначення розміру моральної шкоди» виключно у випадку, якщо він складений відповідно до вимог цього Закону.
Висновок експерта про визначення розміру моральної шкоди є ідентифікованим документом, що підтверджує визначення розміру моральної шкоди та містить розрахунок ймовірного розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Вимоги до змісту висновку експерта про визначення розміру моральної шкоди, порядку його оформлення встановлюються у методиці визначення розміру моральної шкоди.
Висновок експерта про визначення розміру моральної шкоди засвідчується підписом фахівця (експерта) з визначення розміру моральної шкоди, який його проводив, керівника суб’єкта визначення розміру моральної шкоди (фізичної особи – підприємця), у складі якого працює фахівець (експерт) з визначення розміру моральної шкоди, та скріплюється його печаткою (за наявності).
Висновок експерта про визначення розміру моральної шкоди є обов’язковим при розгляді справ (спорів) про відшкодування моральної шкоди.
Одночасно будуть внесені зміни до процесуальних кодексів
Зокрема, ціна позову буде визначатися у позовах про відшкодування моральної шкоди сумою, визначеною у висновку експерта про визначення розміру моральної шкоди, складеному відповідно до законодавства або позивачем особисто.
До витрат, пов’язаних з розглядом справи, будуть належать витрати, пов’язані з визначенням розміру відшкодування шкоди.
Згідно зі змінами до Закону Закон № 4038 визначення розміру моральної шкоди буде покладатися на судових експертів, що внесені до Реєстру фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди та суб’єктів визначення розміру моральної шкоди, відповідно до Закону України «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди).
Зміниться і розмір судового збору, він складатиме 0,025 відсотка ціни позову.

Матеріали до теми


Соціальна відповідальність роботодавця охоплює за певних умов і пенсійне забезпечення колишніх працівників
Соціальна відповідальність роботодавця (його правонаступника) охоплює не лише економічні обов’язки перед працівниками, а й містить соціальну й етичну складову, що ...
Щодо заходів з виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі
Згідно зі статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він ...
Кейс для кадровика. Чи правомірний наказ про скасування призупинення для жінки з двома дітьми, яка виїхала за кордон
СИТУАЦІЯ Жінка з двома дітьми (5, 9 років) з початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. На роботі вона написала заяву ...
Коли з працівником неправомірно призупиняти трудовий договір
СИТУАЦІЯ До Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області звернувся пан Володимир (ім’я змінено) та просив допомогти, адже був впевнений, що ...