Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною 2 статті 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону № 2473 усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1–5 частини 2 та частини 3 статті 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.
Тобто, розрахунки за операціями, визначеними частиною 2 статті 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
За матеріалами ГУ ДПС у Рівненській області
