Працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються в тих районах, але не мають змоги виходити на роботу через небезпеку для здоров’я та життя, не можуть бути звільнені за п. 4 ст. 40 КЗпП (за «прогул»), йдеться у листі Мінсоцполітики від 8 серпня 2014 № 7302/0/14-14/13.
Роботодавцям рекомендовано, за необхідності, надавати працівникам на їх прохання:
- оплачувані відпустки;
- відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку;
- відпустки без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.
При цьому Міносвіти звертає увагу, що у випадку надання працівникові щорічної основної відпустки, розрахунок відпускних здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Кошти мають бути сплачені в повному обсязі.
Окрім того, згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту», педагогічним та науково-педагогічним працівникам при наданні щорічної основної відпустки держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати). Здійснення цієї виплати є обов’язковим.
У разі неможливості виконання своїх функцій через небезпеку для здоров’я чи життя під час проведення АТО, керівники навчальних закладів, відповідно до ст. 113 КЗпП, можуть здійснювати оплату праці працівників як під час простою не з вини працівника, тобто з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Оплата праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, які приступили до роботи у новому навчальному році, здійснюється на загальних підставах у встановленому порядку.
