Щодо виплати матеріального забезпечення підприємцям, які прийняли добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 11.04.2011 р. N 01-06-835

Щодо виплати матеріального забезпечення підприємцям, які прийняли добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. N 2464 (далі – Закон N 2464).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону N 2464 платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску за видом на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є:

– фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

– особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;

– члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;

– громадяни України, які працюють за межами України.

З вищевказаними особами, які подали заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, що є додатком 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-5.

Згідно договору про добровільну участь на застраховану особу покладено обов’язок сплатити єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

На даний час мають місце випадки, коли добровільно застраховані особи згідно укладених договорів звертаються за отриманням матеріального забезпечення і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у разі настання страхових випадів, при цьому не сплативши єдиний внесок.

Наприклад, з особою, яка виявила бажання прийняти участь у добровільному страхуванні територіальним органом Пенсійного фонду 21 січня 2011 року укладено договір. 10 лютого 2011 року зазначеній особі було видано листок непрацездатності у зв’язку із вагітністю та пологами, а єдиний внесок нею було сплачено 18 лютого 2011 року, тобто після настання страхового випадку.

Враховуючи ситуацію, що склалася, виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надає наступні роз’яснення.

Згідно статті 6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі – Закон N 2240) загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають, зокрема:

– громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

– особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Члени фермерського господарства, особистого селянського господарства згідно ст. 6 Закону N 2240 не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону N 2240 особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, особи, які прийняли добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за видом загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги лише за умови сплати страхових внесків (з 1 січня 2011 року – єдиного внеску).

Отже, у разі відсутності сплати добровільно застрахованими особами єдиного внеску на момент настання страхового випадку, такі особи не мають права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду.

Також, звертаємо увагу на те, що добровільно застраховані особи – громадяни України, які працюють за межами України, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, якщо вони не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій перебувають, і при умові сплати страхових внесків (єдиного внеску).