Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю України, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
При цьому прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає. Та керівник суб’єкта господарювання зобов’язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.
Водночас, відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про охорону праці), посадових осіб роботодавця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а також, залежно від тяжкості і наслідків проступку, і до кримінальної відповідальності (ст. 271 ККУ), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної, чим заподіяло шкоди здоров’ю працівників, або наслідком чого стала загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Читайте також: Періодичність психіатричних оглядів залежатиме від виду діяльності працівників
Заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Тимур Ткаченко свого часу дав оцінку роботодавцям, які під час обстрілів змушують виходити на роботу працівників. На думку заступника міністра, такі роботодавці мають нести за це кримінальну відповідальність.
«Це якась дикість вимагати прибути на робоче місце, коли усюди вибухи, а громадський транспорт не працює (як наприклад в Києві)», — зазначив Тимур Ткаченко.
Якщо це актуально для Києва, то куди актуальніше для прифронтових територій Донецької області.
Інспектори праці повсякчас закликають посадових осіб роботодавців дотримуватись вимог законодавства про працю і дбати про людей.
Читайте також: Нещасний випадок на виробництві і перерахування страхових виплат
Нагадаємо також, що цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема, від подій воєнного характеру.
Відповідно до вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту України (далі — КЦЗУ), забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій – прямий обов’язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.
Стаття 21 КЦЗУ передбачає, що громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути.
Для здійснення функцій цивільного захисту держава залучає матеріально-технічні ресурси всіх рівнів.
Читайте також: Робота сторожів та дотримання вимог охорони їх праці
Джерело: Управління Держпраці
