Велика Палата Верховний Суд України сформулювала важливу правову позицію щодо застосування статті 45 КЗпП України. Суд підтвердив, що кожна первинна профспілкова організація на підприємстві має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору з керівником, навіть якщо на підприємстві діє кілька профспілок.
Такий висновок ВП ВС зробила у справі № 359/8573/20, що стосувалася оскарження рішення профспілкового комітету про розірвання трудового договору з виконувачем обов’язків директора державного підприємства.
Суд наголосив: членство профспілки у спільному представницькому органі або її участь в укладенні колективного договору не є обов’язковою умовою для реалізації права, передбаченого статтею 45 КЗпП. Кожна первинна профспілка може діяти самостійно — через виборний орган або профспілкового представника.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Водночас ВП ВС підкреслила, що така вимога має бути обґрунтованою та підтвердженою конкретними фактами істотних порушень керівником законодавства про працю, колективні договори, угоди або законодавства про профспілки. Йдеться саме про порушення, які зачіпають колективні інтереси працівників, а не індивідуальні трудові спори.
Суд також звернув увагу, що вимога профспілки про звільнення керівника є винятковим заходом впливу, який підлягає судовому контролю. Під час розгляду таких спорів суди мають оцінювати не лише наявність порушень, а й відповідність вимоги меті механізму статті 45 КЗпП — захисту колективних прав та інтересів працівників підприємства.
Таким чином, позиція ВП ВС формує важливі орієнтири як для профспілок, так і для роботодавців щодо меж і умов застосування цього інструменту впливу.
Джерело: Судово-юридична газета
