Під час дії воєнного стану трудове законодавство передбачає особливі правила припинення трудових відносин. Ініціатором звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці, однак підстави та порядок таких рішень мають певні відмінності від звичайних умов.
Зокрема, працівник може негайно розірвати трудовий договір, якщо підприємство розташоване у зоні бойових дій або існує реальна загроза його життю чи здоров’ю. У такому разі відпрацьовувати двотижневий строк попередження не потрібно. Водночас закон передбачає виняток: ця норма не застосовується до працівників об’єктів критичної інфраструктури або осіб, залучених до виконання суспільно корисних робіт.
Окремі особливості встановлено і для роботодавців. Під час воєнного стану вони мають право звільняти працівників навіть у період тимчасової непрацездатності або відпустки. Однак звільнення оформлюється з першого робочого дня після виходу працівника на роботу. Виняток становлять відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустки для догляду за дитиною до трьох років — у таких випадках звільнення не допускається.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Також закон дозволяє роботодавцю припинити трудовий договір у разі неможливості забезпечити працівника роботою, передбаченою трудовим договором. Така ситуація може виникнути, зокрема, через знищення виробничих потужностей або майна підприємства внаслідок бойових дій.
Ще однією підставою є тривала відсутність працівника на роботі без будь-якої інформації про причини. Якщо працівник не з’являється на роботі і роботодавець не має відомостей про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, трудовий договір може бути припинений.
Таким чином, під час воєнного стану законодавство надає більш гнучкі механізми припинення трудових відносин, враховуючи безпекову ситуацію та можливі наслідки бойових дій для підприємств і працівників.
Джерело: Центральне міжрегіональне управління Держпраці
