Управління Держпраці у Чернівецькій області надає суб’єктам господарювання та працівникам детальне роз’яснення щодо того, в яких випадках між роботодавцем та найманою особою укладається трудовий договір, а в яких допускаються цивільно-правові відносини.
Що необхідно знати при укладенні трудових договорів
Трудовий договір, сторонами якого є суб’єкт господарювання і найманий працівник укладається відповідно до Кодексу законів про працю. При укладенні трудового договору, працівник зобов’язується виконувати роботу згідно кваліфікації та функціональних посадових обов’язків, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
При оформленні на роботу, працівник подає заяву, роботодавець видає наказ про прийняття особи на роботу.
Запис про прийом працівника на роботу вноситься до його трудової книжки.
У трудовому договорі зазначається посада, сума зарплати, дата початку виконання робіт. Розмір оплати праці найманого працівника не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. Зарплата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць.
Що необхідно знати при укладенні договорів цивільно-правового характеру
Цивільно-правові відносини між працівником та суб’єктом господарювання регламентовані Цивільним кодексом України.
У разі укладення такого виду правовідносин, працівник зобов’язується виконати певну роботу, або надати послугу, а роботодавець – оплатити її.
Сторони укладають письмовий договір. Предметом договору є кінцевий результат, або послуга. За виконання роботи або надання послуги виконавець отримує винагороду. Розмір винагороди визначено договором, він не залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Термін оплати зазначено у договорі.
Певних соціальних гарантій при укладенні цивільно-правових договорів Цивільним кодексом України не передбачено.
Так, наприклад, за цивільно-правовим договором працівнику не надаються оплачувані відпустки, не нараховується компенсація за невикористані дні відпустки, не проводиться індексація заробітної плати тощо.
Найактуальніше при укладенні цивільно-правового договору
При укладенні цивільно-правової угоди, роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівникові належні та безпечні умови праці. Працівник, котрий погоджується виконувати роботу чи надавати послугу згідно з умовами цивільно-правового договору, самостійно організовує процес роботи, її виконання та забезпечує результат.
У разі укладання цивільно-правової угоди, працівник позбавляється соціальних та трудових гарантій. Зокрема, мінімальної заробітної плати, відпускних та інших видів доплат.
У яких випадках цивільно-правові відносини стають порушенням трудового законодавства
Цивільно – правовий договір суб’єкт господарювання вправі укладати лише для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результату праці. У разі досягнення мети,договір вважається виконаним. Дія договору припиняється. Тобто, цивільно-правовий договір застосовується для реалізації визначених (найчастіше) разових робіт.
Якщо ж робота, або надання послуги, яку виконує інша сторона договору, тобто, працівник, має системний характер (робота виконується постійно, працівник постійно перебуває на своєму робочому місці, повний робочий день, отримує відповідну оплату праці), то роботодавець у цьому випадку злісно порушує чинне законодавство про працю, зокрема статтю 21 – «Трудовий договір» та статтю 24 — «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України. За порушення роботодавцем трудового законодавства територіальним органом Державної служби України з питань праці накладається фінансова санкція у розмірі 30 мінімальних заробітних плат – 125 190 гривень.
