Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Закону від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Відповідно до статті 11 Закону № 2136 на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Статтею 12 Закону № 2136 визначено:
- У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
- У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України від 15 листопада 1996 року «Про відпустки».
Тобто 24 календарних дні щорічної основної відпустки під час дії Закону № 2136 надається всього за будь який період, а не за кожен відпрацьований рік.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2136 на сьогодні обмеження щодо надання щорічних відпусток встановлено щодо тривалості щорічної основної відпустки. Обмежень щодо тривалості щорічних додаткових відпусток не встановлено.
Також немає прямої заборони щодо надання щорічних відпусток, які не використані працівником за попередні робочі роки. І поки таку норму в Законі не встановлено, надавати відпустки за попередні роки можна.
Оскільки вони надаються за узгодженням між працівником і роботодавцем, у разі досягнення відповідної згоди такі відпустки надавати можна.
Однак планується у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки обмежити тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік.
Відповідно до Законопроєкту № 7251 частину першу статті 12 викладено в такій редакції:
«1. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки обмежується тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше ніж 24 календарних дні, то надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після закінчення його дії.
Невикористані дні щорічної основної відпустки, право на які працівник набув у попередні робочі роки, не надаються у період дії воєнного стану.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки».
У разі прийняття зазначеної норми та набуття чинності відповідним Законом можливості надання відпусток працівникам за попередні роки більше не буде.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці
