Положеннями Кодексу законів про працю України (КЗпП) закріплено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Так, працівникам, яких направляють у відрядження, у порядку й розмірах, установлюваних законодавством (ст. 121 КЗпП), виплачують:
- добові за час перебування у відрядженні;
- вартість проїзду до місця призначення і назад;
- витрати на найм приміщення для проживання.
Відповідно до положення пп. «а» пп. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу України:
«Не є доходом платника податків — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому в установленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (зокрема перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (зокрема на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, зокрема будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат»
У статті:
- Про право на відшкодування витрат у зв’язку зі службовими відрядженнями
- Чи можна у відрядженні користуватися послугами таксі?
- Порівняння норм законодавства, що регламентують отримання компенсації витрат, здійснених у відрядженні
- Аналіз судової практики щодо визнання підтвердних документів, що засвідчують вартість послуг таксі
Повну версію статті читайте в журналі «Діловодство» № 7-8, 2019, с. 103.
