...
Реєструйся

Визначення основного місця роботи: роз’яснення Мінекономіки


Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Зазначена норма КЗпП дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва.

Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування на її підставі.

Також пунктом 31 частини другої статті 16 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що застрахована особа зобов’язана повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).

Таким чином, основне місце роботи працівника може визначатися за його заявою.

Щоб змінити основне місце роботи, працівник повинен відкликати попередню заяву про визначення такого місця роботи основним. З дати заяви про відкликання ознака основного місця роботи змінюється на роботу за сумісництвом.

При зміні основного місця роботи на роботу за сумісництвом, на нашу думку, роботодавцю доцільно внести зміни до трудового договору з цим працівником.

Слід зазначити, що законодавством про працю не передбачено вимоги відкликання заяви працівником про визначення основного місця роботи у разі звільнення, а також не встановлено типову форму заяви при прийнятті на роботу (звільнення з роботи).

З огляду на викладене, вважаємо, що при укладенні трудового договору повідомлення працівником роботодавця стосовно визначення основного місця роботи може бути зазначено у заяві про прийняття на роботу, написаній у довільній формі, з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», прийнятого наказом державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2020 року № 144.

Джерело: Лист Мінекономіки від 07.10.2021 р. №4712-06/49022-07

 

Раніше ми писали: Скільки повідомлень потрібно подати у податкову службу, якщо працівника приймають на основне місце роботи і за сумісництвом?

Найголовніша подія року: Всеукраїнський кадровий форум – 2022

Матеріали до теми


Чи має право роботодавець розглядати електронний та паперовий листки непрацездатності як один випадок тимчасової непрацездатності, якщо паперовий листок має дані про продовження електронного листка непрацездатності: роз’яснення ПФУ
Пенсійний фонд України листом від 29 січня 2024 року № 2800-030401-8/5715 «Щодо листка непрацездатності» надає роз’яснення щодо того, чи має ...
Чи набуває працівник право на додаткову відпустку на дітей під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: роз’яснення Мінекономіки
Міністерство економіки України листом від 05 червня 2023 року № 4706-05/26141-09 «Щодо деяких питань законодавства про працю» надає роз’яснення чи ...
Чи повинен власник підприємства, який виконує управлінські функції, бути працевлаштованим на даному підприємстві: роз’яснення Мінекономіки
Міністерство економіки України листом від 24 травня 2023 року № 4706-05/23807-09 «Щодо деяких питань трудового законодавства» надає роз’яснення щодо того ...