Статтею 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).
У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
При прийнятті працівника на роботу з випробувальним терміном роботодавець зобов’язаний укласти з ним трудовий договір відповідно до вимог статті 21 КЗпП України. Враховуючи вимоги частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи, у тому числі й на умовах випробувального терміну, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Оплата праці працівника у період випробування здійснюється в обов’язковому порядку відповідно до встановлених умов.
Джерело: https://te.dsp.gov.ua
