Надано роз’яснення щодо оподаткування сум, стягнутих на користь працівника державної установи за рішенням суду
Дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу є базою нарахування та утримання єдиного внеску. Це роз’яснено в листі ГФС від 13 січня 2016 № 402/6 / 99-99-17-03-03-15. Роз’яснення надані відповідно до норм, які діяли до набрання чинності Законом від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році».
При вирішенні питання про оподаткування роботодавцем сплачених за рішенням суду працівнику за вимушений прогул сум потрібно враховувати постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», в абзаці п’ятому п. 6 якій зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння та сплати податку з заробітної плати є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає таку суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначається в резолютивній частині рішення.
Враховуючи викладене, роботодавець (державна установа) як юридичну особу (боржник) є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, з застосуванням п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу. Крім цього, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є, зокрема, сума нарахованої кожному застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Законом «Про оплату праці». При цьому частиною другою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.
