Згідно з частиною другою статті 21 КЗпП України, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці через укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або на іншому підприємстві, в установі, організації чи в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43). Тобто у працівника може бути лише одне основне місце роботи, де його відповідно до статті 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ треба взяти на військовий облік. Також за основним місцем роботи звіряють дані, що містяться в особовій картці працівника (типова форма первинного обліку № П-2, затверджена наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656), із даними військкомату. Повідомляти військкомат про прийняття працівника на роботу за сумісництвом не потрібно.
Відповідає Юлія ПАНАСЮК, заступник головного редактора журналу «Довідник кадровика», експерт гарячої лінії
Сервіс «Гаряча лінія» журналу «Довідник кадровика»
