Верховний Суд оновив підходи до визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, сформувавши чіткий алгоритм для судів і роботодавців. Відповідне рішення має важливе значення для практики вирішення трудових спорів, зокрема у випадках тривалих затримок виплат.
Суд підтвердив, що у разі відсутності спеціального регулювання застосовуються норми статей 116 та 117 КЗпП, які передбачають відповідальність роботодавця за несвоєчасний розрахунок. При цьому правовідносини мають оцінюватися з урахуванням змін законодавства.
Зокрема, до 19 липня 2022 року компенсація нараховується за весь період затримки без обмежень, тоді як після цієї дати діє обмеження — не більше ніж за шість місяців. Водночас суд підкреслив: навіть у межах цього строку має застосовуватися принцип співмірності.
Ключовим нововведенням стала пропорційна формула розрахунку компенсації. Верховний Суд визначив, що всі належні виплати при звільненні становлять 100%, і компенсація має визначатися відповідно до частки невиплачених сум.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Алгоритм передбачає:
- визначення середнього заробітку за період затримки;
- встановлення загальної суми виплат при звільненні;
- розрахунок частки невиплачених коштів;
- нарахування компенсації пропорційно цій частці.
Суд також наголосив, що компенсація має компенсаційний, а не штрафний характер, а тому повинна відповідати принципам розумності та пропорційності.
Окремо зазначено, що використання альтернативних методик, зокрема розрахунків на основі банківських відсотків, є неправомірним. Рішення попередніх інстанцій у справі було скасовано через некоректне застосування підходів до визначення суми компенсації.
Таким чином, позиція Верховного Суду формує єдину практику: при затримці розрахунку при звільненні ключовим є не лише період затримки, а й частка фактично невиплачених сум, що забезпечує справедливий баланс інтересів працівника і роботодавця.
Джерело: Судово-юридична газета
