...
Реєструйся

Зміст номера №9 – 2013


Шановні друзі!

Як відомо, з 1 січня цього року набув чинності новий Закон України «Про зайнятість населення». Відповідно розробляються і запроваджуються нові підзаконні акти. Серед них і ті, які безпосередньо стосуються кадрових служб.

У зв’язку з цим звертаємо вашу увагу, що з 12 липня 2013 року набули чинності накази Міністерства соціальної політики від 31 травня 2013 року № 315, 316, 317, якими затверджено нові форми звітності для надання в Державну службу зайнятості.

Форму звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» подають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які надають послуги з посередництва в працевлаштуванні або здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців.

Що ж стосується форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», тут слід зазначити, що раніше аналогічний звіт подавали лише юридичні особи. Тепер же його доведеться складати і приватним підприємцям. Причому заповнювати його повинні всі підприємці, які планують оформити трудові відносини з новим найманим працівником, незалежно від системи оподаткування. У формі зазначають дані про вакансію, її характеристики та вимоги до претендентів.

Звіт № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» потрібно подавати підприємствам, установам, організаціям у разі запланованого масового вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників.

Зі щирими побажаннями, головний редактор Ярослава Паньків

«КАДРОВИК РОКУ’2013»

Тести для І туру конкурсу

МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

НАБУЛИ ЧИННОСТІ

ТРУДОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Соломонов Станіслав
Суміщення професій: що потрібно знати і як правильно оформити

Як висвітлюється питання суміщення професій у нормативних документах? Виявляється, що законодавчого визначення суміщення професій у законодавстві України не існує і в цій частині треба керуватися нормативними актами ще радянської доби. У них це поняття визначається, як виконання поряд з роботою з основної професії обов’язків за суміжною або такою самою професією. Крім цих нормативних документів, може придатися Генеральна угода про регулювання основних принципів та норм реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин в Україні на 2010–2012 роки, яка істотно доповнює нормативну базу щодо суміщення професій нормами про залежність розміру відповідних доплат від економії фонду заробітної плати. Отже, коли саме можливе суміщення професій? Як визначаються його загальні норми та принципи і чим регулюється порядок їх застосування — про все це в пропонованій статті.

ТРУДОВІ СПОРИ

Бойко Микола
Помилки роботодавців, які стають причиною трудових спорів (судова практика)

Інтереси роботодавця і найманого працівника не завжди збігаються, відтак можливе зіткнення цих інтересів на будь-якій стадії трудових правовідносин, що призводить до виникнення розбіжностей. Проте такі розбіжності не завжди переростають у трудовий спір, оскільки сторони трудового договору зазвичай намагаються урегулювати їх переговорами. Але буває, що розбіжності виникають між працівником і роботодавцем з питань застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю або між колективом працівників та роботодавцем про зміну умов праці, укладення чи виконання колективного договору, угод, умов трудового договору (контракту) тощо. Індивідуальні трудові спори (порівняно, скажімо, з колективними) мають особливий порядок їх вирішення. Отже, про особливості індивідуальних трудових спорів, причини їх виникнення та про те, які помилки роботодавців найчастіше призводять до трудових спорів, — читайте у статті. На прикладах реальних судових справ пропонуємо розглянути та проаналізувати помилки роботодавців, які стали не лише суб’єктивною причиною виникнення спору та звернення працівника до суду, а й приводом винесення судового рішення на користь працівників.

ЗАОЧНЕ НАВЧАННЯ

Васильова Зоя
Курс «Трудове законодавство: через прості знання — до складних практичних рішень». Заняття 9. Проблемні питання при розірванні трудового договору за власним бажанням і судова практика з розгляду таких трудових спорів

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе тоді, коли трудовий договір укладено як на невизначений строк, так і на визначений. Відповідно до статті 38 КЗпП України розірванню трудового договору має передувати письмове попередження працівником роботодавця, який зобов’язаний письмово попередити останнього про намір звільнитися з роботи за два тижні, за винятком випадків, коли звільнення з роботи зумовлено неможливістю продовжувати роботу. За домовленістю між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути розірвано і до закінчення двотижневого строку. На практиці розірвання трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП — якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору — є досить проблематичним. Інколи таке звільнення закінчується судом. Як коректно провести звільнення працівника — у статті…

Рожнов Віктор
Курс «Кадрове діловодство: для початківців і профі». Заняття 9. Правила надання та оформлення щорічних, навчальних, соціальних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати та інших

Заняття присвячено щорічним основним та додатковим відпусткам. Автор розказує, хто має право на відпустку, якої тривалості, чим визначається тривалість відпусток, як відбувається їх перенесення, відкликання, поділ на частини, які бувають додаткові відпустки, які з них належать до щорічних, а які ні. Розглядаються також додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, види соціальних відпусток, відпустки без збереження заробітної плати. Ідеться й про те, які відпустки підлягають компенсації, коли відбувається утримання із заробітної плати, про оформлення та облік відпусток. Подано зразки формулювань розпорядчої частини наказів.

КОМЕНТАР ЗАКОНОДАВСТВА

Товстенко Надія
Соціальний захист громадян, які мають додаткові державні гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні

З 1 січня 2013 року набув чинності новий Закон України «Про зайнятість населення», у якому збережено положення про надання додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню громадянам, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці. Яка квота встановлюється на підприємстві для працевлаштування таких осіб? Як правильно заповнити «Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню»? У який строк її подавати до центру зайнятості?

СУДОВА ПРАКТИКА

Постанова Верховного Суду України «Про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» від 3 липня 2013 року

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ

Чи зараховуються до стажу, який дає право на пільгову пенсію, періоди тимчасової непрацездатності, чергових відпусток, відряджень, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпусток без збереження заробітної плати? Якими нормативно-правовими актами при цьому слід користуватися, адже Порядок застосування Списків, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, не дає відповіді на ці запитання?

Із березня 2003 року працівниця отримує пенсію за вислугу років як медичний працівник (фармацевт). Стаж медичного працівника — 25 років 10 місяців 4 дні. Після оформлення пенсії продовжувала працювати, але не за спеціальністю. У липні 2012 року при досягненні пенсійного віку 55 років 6 місяців працівниця звернулася до органу Пенсійного фонду для оформлення пенсії за віком (на час звернення загальний стаж становив 34 роки 9 місяців 14 днів). 25 липня 2012 року орган Пенсійного фонду прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії, оскільки при переведенні на пенсію за віком розмір пенсії зменшиться і становитиме 838 грн., а розмір пенсії за вислугу років становить 938 грн. (на сьогодні отримує пенсію за вислугу років у розмірі 994 грн.).
У статті Наталії Шамбір «Призначення і виплата пенсій по-новому. Порядок та умови перерахунку (підвищення) пенсій», опублікованій у журналі «Довідник кадровика» № 2, 2013, зазначено, що для осіб, які звертаються за призначенням пенсії у 2012 році, застосовується показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, який становить 2001 грн. 20 коп. Яку пенсію має отримувати працівниця?

Яка тривалість щорічних відпусток лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють і проживають у ІV зоні радіоактивного забруднення і зайняті в умовах праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці відповідно до атестації робочих місць (надають медичну допомогу хворим на активну форму туберкульозу), а саме:
— лікаря-фтизіатра (працює з 1980 року, місце роботи і посаду не змінювала);
— сестри медичної протитуберкульозного кабінету (працює з 1990 року)?
Загальна тривалість щорічних відпусток лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють і проживають у ІV зоні радіоактивного забруднення і не змінювали місця роботи й посади з 5 листопада 1996 року, становить 42 календарних дні.

Жінка (народилася 18 квітня 1958 року) планує звільнитися з підприємства. У заяві зазначає причину: «…за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію». Вік виходу на пенсію цієї працівниці — 57 років. Водночас вона може скористатися правом на призначення пенсії у віці 55 років. Яким має бути запис у трудовій книжці: «Звільнено за власним бажанням» чи «Звільнено за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію»?

Працівника, який не має вченого звання доцента, призначено на посаду доцента вищого навчального закладу IV рівня акредитації. Протягом двох років від дати призначення працівник виконав усі вимоги для підтвердження цієї посади (публікації в журналах Вищої атестаційної комісії, написання посібника). Чи має він право і далі працювати на цій посаді до закінчення строку контракту? Які подальші дії керівництва ВНЗ?

16 січня 2009 року проти державного службовця було порушено кримінальну справу. На виконання постанови прокурора району від 11 лютого 2009 року № 000 розпорядженням організації від 19 лютого 2009 року № 00-К працівника 19 лютого 2009 року відсторонено від роботи на час проведення досудового слідства. При ліквідації організації 30 грудня 2010 року державного службовця не звільнили, оскільки на той час справа перебувала у провадженні районного суду, судове слідство за якою тривало. Районний суд м. Києва виніс таке рішення: «Керуючись ст. 111, 281 КПК України, суд постановив: Звільнити працівника, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальну справу стосовно нього закрити». Суд надіслав постанову від 15 лютого 2012 року щодо закриття кримінальної справи, яку було отримано 4 березня 2012 року. Якою датою звільнити державного службовця:
а) 18 лютого 2009 року (останній день фактичного виконання ним трудових обов’язків); розпорядження видати наступним днем після отримання рішення суду — 5 березня 2012 року?
б) 23 лютого 2012 року (постанова суду 15 лютого 2012 року + 7 днів); розпорядження видати наступним днем після отримання рішення суду — 5 березня 2012 року?
Що слід вважати підставою для звільнення?

ПРАВОВА ІНФОРМАЦІЯ

Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання статусу безробітного та направлення на працевлаштування» від 16 травня 2013 року № 270

Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню» від 16 травня 2013 року № 271

Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316

Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 317