Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій соціального захисту військовослужбовців в особливий період

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій соціального захисту військовослужбовців в особливий період

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Пункт 17 статті 10 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190; 2006 р., N 51, ст. 519; 2007 р., N 33, ст. 442; 2010 р., N 9, ст. 151; 2013 р., N 14, ст. 89; 2014 р., N 11, ст. 132; із змінами, внесеними Законом України від 20 травня 2014 року N 1275-VII) замінити трьома новими пунктами такого змісту:

“17. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

18. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

19. Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється”.

2. У пункті 1 частини восьмої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324; із змінами, внесеними законами України від 19 вересня 2013 року N 589-VII та від 20 травня 2014 року N 1275-VII):

абзац перший викласти в такій редакції:

“1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини”;

доповнити абзацом такого змісту:

“Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами “в”, “г”, “е”, “є”, “и” частини шостої та пунктами “в”, “г”, “е”, “є” частини сьомої цієї статті”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.