Чи може встановлюватися ненормований робочий день водієві автотранспортного засобу?

Дата публікації: 18.09.2019

На новоствореному підприємстві колективний договір не укладено. Водій автотранспортного засобу просить надати йому, окрім щорічної основної відпустки, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, оскільки він працює в режимі ненормованого робочого дня. Але у відділі кадрів йому відмовили в наданні додаткової відпустки, посилаючись на відсутність документа, що визначає конкретну тривалість такої відпустки. Як вирішити це питання? Чи може встановлюватися ненормований робочий день водієві автотранспортного засобу?

Законодавство про працю не містить ані норм, що регулюють питання ненормованого робочого дня, ані визначення цього поняття. Про застосування ненормованого робочого дня йдеться лише в Рекоменда ціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за осо- бливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 № 7 (Рекомендації № 7). Нагадаємо, що рекомендації Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами, вони мають рекомендаційно-інформаційний характер. Так, згідно з Рекомендаціями № 7 ненормований робочий день визначається як особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості норму- вання часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці в даному випадку визнача- ється не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). У Рекомендаціях № 7 зазначається, що ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство), незалежно від форми власності, може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

  • осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
  • осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
  • осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормо- ваним робочим днем.

Повне рішення кейсу читайте в номері газети «Кадри і зарплата», №17 (137) від 3 вересня.
 

ПРИДБАТИ ГАЗЕТУ