СИТУАЦІЯ
Працівник виконуватиме додаткові обов’язки, які будуть закріплені в посадовій інструкції, тобто без наявності вакантної посади. Які надбавки можна йому встановити на постійній основі, щоб це не було безоплатне виконання?
КОМЕНТАР
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», працівники мають право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
У разі доручення працівникові додаткових обов’язків, не передбачених посадовою інструкцією, підприємство, установа, організація (далі — підприємство) має отримати від нього письмову згоду.
У який спосіб можна доручити працівникові виконання додаткових обов’язків
Є кілька способів доручення працівникові виконання додаткових обов’язків.
Способи доручення працівникові виконання додаткових обов’язків:
- виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Додаткові обов’язки доручаються, якщо працівник перебуває, наприклад, у відпустці, відрядженні, на «лікарняному» тощо. Компенсується доплатою за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ст. 105 КЗпП);
- суміщення професій (посад). Для цього у штатному розписі має бути вакантна посада. Виконання додаткових обов’язків компенсується доплатою за суміщення професій (посад), розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ст. 105 КЗпП);
- розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт. Працівник виконує більший обсяг робіт у межах своїх посадових обов’язків, обумовлених трудовим договором і визначених посадовою інструкцією; збільшення обсягу виконуваних робіт чи розширення зони обслуговування компенсується доплатою, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.
У ситуації, яка розглядається, доручити працівникові виконання додаткових обов’язків не можна у жоден із наведених способів. Єдиний варіант — увести до штатного розпису штатну одиницю. Це може бути, наприклад, 0,25 чи 0,5 штатної одиниці залежно від обсягу виконуваних робіт. У такому разі працівник суміщатиме посади. Підприємство компенсуватиме виконання ним додаткових обов’язків установленням доплати за суміщення посад.
Підприємство також може скористатися нормами частини третьої статті 32 КЗпП, яка регулює питання зміни істотних умов праці у разі продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою у разі, якщо такі зміни пов’язані зі змінами в організації виробництва і праці.
Відповідно до положень цієї статті про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та ін. — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
Зверніть увагу! У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються і працівник має бути повідомлений про зміну істотних умов праці не пізніше як до запровадження таких умов (частина друга статті 3 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Отже, у разі доручення працівникові додаткових обов’язків як наслідок зміни істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж посадою (якщо такі зміни пов’язані зі змінами в організації виробництва і праці) підприємство має внести зміни до посадової інструкції. Працівник має бути ознайомлений письмово з такими змінами. Компенсувати працівникові збільшення переліку посадових обов’язків потрібно підвищенням розміру посадового окладу. Підприємство має внести відповідні зміни до штатного розпису.
Джерело: журнал «КАДРОВИК.UA» № 06/2024, червень
