...
Реєструйся

Комплаєнс-контроль: поняття, переваги й запровадження


З масштабуванням бізнесу, закономірним є процес виходу на зовнішні ринки й розширення комерційних зв’язків. Водночас може виникнути питання про запровадження комплаєнс-контролю, який уже став звичною справою для більшості іноземних компаній. Натомість в українському законодавстві не міститься вимог щодо обов’язкового запровадження комплаєнсу для суб’єктів господарювання. Виняток становлять банківські установи й професійні учасники фондового ринку, де корпоративне управління передбачає обов’язкове формування системи управління ризиками.

Що мається на увазі під комплаєнс-контролем?

Хоч на законодавчому рівні не закріплено визначення цього поняття, у найбільш загальному розумінні комплаєнс означає як законність дій компанії загалом, так і кожного її співробітника. Буквально це відповідність будь-яким зовнішнім нормам, зокрема національному й міжнародному законодавству, та внутрішнім нормам і вимогам. Як наслідок, система комплаєнс-контролю передбачає запровадження відповідних заходів, які допоможуть досліджувати, аналізувати, проводити відповідну оцінку ризиків і створювати заходи відповідного реагування. Таким чином основу комплаєнсу становлять:

  • законодавство (національне, іноземне, міжнародне);
  • внутрішні правила поведінки (політики, етичні кодекси, стандарти тощо);
  • індивідуальні правочини (договори, угоди з контрагентами, клієнтами тощо);
  • судова практика й практика інших компетентних державних органів;
  • бізнес-етика й звичаї ділового обороту.

То які ж переваги й навіщо запроваджувати комплаєнс-контроль у компанії?

Важливо розуміти, що саме комплаєнс дозволяє усунути ризики ще на етапі їхнього потенційного виникнення, а не коли вже існують проблеми з контрагентами, а у двері вашого офісу стукають державні інспектори задля проведення позапланової перевірки. Це можливість першими помітити проблему й першими ж її усунути, без негативних наслідків. Таким чином ви зможете уникнути зайвих фінансових і репутаційних утрат, натомість отримавши додаткові інвестиції та нових клієнтів.

З практичної точки зору, варто застосовувати саме такий далекоглядний підхід, оскільки запобігти проблемі значно простіше, ніж потім усувати її результати. Особливо це стосується репутаційних ризиків, де одне необережне висловлювання чи вчинок можуть назавжди зіпсувати роки наполегливої праці.

У сучасному світі ділова репутація є вирішальним фактором впливу на довіру з боку контрагентів, клієнтів чи інвесторів. Упевненість у добросовісності діяльності компанії слугуватиме додатковим стимулом і гарантією при укладенні відповідних договорів чи використанні послуг. Саме комплаєнс-механізми допоможуть забезпечити належний рівень відкритості, прозорості й надійності вашої компанії в очах бізнес-партнерів.

Курс лекцій в форматі PDF «ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО ДІЛОВОДСТВА»

Із чого почати запровадження комплаєнсу у своєму бізнесі?

Національне і європейське законодавство має тенденцію до постійного ускладнення та розширення своїх стандартів, тому відстежувати всі нововведення кожному працівнику компанії майже неможливо. Крім цього, існує багато «неписаних правил» щодо ділової етики, звичаїв ділового обороту тощо. Однак комплаєнс-контролер це не просто особа, яка буде відслідковувати зміни законодавства, це працівник, який проводитиме системну роботу над оцінкою ризиків в усіх сферах, починаючи від особливостей працевлаштування і закінчуючи доцільністю введення окремих маркетингових програм.

Тому перше, що слід зробити після прийняття рішення про запровадження комплаєнс-контролю, — визначити особу, відповідальну за таку процедуру. Це може бути як окремий працівник, так і цілий відділ. Цікава практика випливає з дослідження KPMG за 2020 рік, де зазначено, що більшість компаній доручають проведення комплаєнсу 2–5 працівникам зі свого штату, у третини респондентів цим опікується лише 1 співробітник, а 15 % доручають таку процедуру окремому відділу. Існує також практика делегування та розподілу обов’язків щодо комплаєнсу між юридичним, фінансовим і відділом безпеки. Враховуючи актуальний стан і завдання вашої компанії, лише вам вирішувати, яким чином структурно оформити процес комплаєнсу.

Змістовно він має відповідати певним логічним етапам і виконувати такі функції:

  1. Підготовчий етап, що охоплює проведення аудиту й оцінки наявних і можливих ризиків. Таким чином ви проводите своєрідну ревізію власних бізнес-процесів і практик, щоб сформувати загальне уявлення про стан справ у компанії.
  2. Створення та доповнення наявної документації відповідними положеннями, з урахуванням результатів аудиту й вимог комплаєнс-контролю. Тобто після проведення аудиту може виникнути потреба оновити Політику конфіденційності, яка виявилася застарілою та створює ризик порушення законодавства у сфері оброблення персональних даних, або ваш Кодекс етичної поведінки не містить застереження про співпрацю із санкційними компаніями чи компаніями, пов’язаними з державою-агресором тощо. Не виключено, що такі документи можуть бути взагалі відсутні, що недопустимо для компанії, яка планує вийти на міжнародний ринок.
  3. Важливо не просто формально запровадити правила комплаєнсу, а дійсно дотримуватися встановлених цінностей. Після прийняття та доповнення базової документації слід подбати про впровадження таких правил у наявні бізнес-процеси й ознайомити відповідних працівників. Іноді просто розсилки інформації недостатньо, саме ви повинні бути зацікавлені, щоб працівники правильно зрозуміли всі аспекти декларованих положень. Як наслідок, може виникнути потреба проведення спеціального навчання у вигляді тренінгів, семінарів щодо найризикованіших сфер діяльності (наприклад, дотримання конкурентного й антимонопольного законодавства, сфери захисту персональних даних, протидії корупції тощо).

Саме ефективність корпоративного управління має величезний вплив на дієвість функціонування компанії. Надалі комплаєнс-контролер допоможе підтримувати актуальність механізмів і систематично контролювати процеси компанії.

Чи існують якісь санкції, якщо не впроваджувати комплаєнс?

Дійсно, окремого закону, що зобов’язує запроваджувати комплаєнс-контроль, не існує. Однак практика підтримання прозорих і відкритих трендів діяльності досить поширена за кордоном, тому її, безумовно, перейматиме Україна при масштабуванні економічних зв’язків. Це відбувається вже зараз, а після завершення воєнних дій цей процес значно пришвидшиться.

Доцільніше говорити не про окремі санкції, а швидше про обмеження можливостей для розвитку. Наприклад, відкриваючи рахунок в іноземному банку, ви не уникнете процедури комплаєнс-контролю, тобто можуть виникнути труднощі вже з перших кроків на шляху до міжнародного ринку. Саме тому впровадження комплаєнсу — це більше приватний інтерес менеджменту окремої компанії, а не держави.

Найкращі авторські статті з трудового законодавства від експертів проєкту «КАДРОВИК.UA». Ознайомтеся з переліком статей і виберіть ту, яка вас найбільше зацікавила.

Автор: Ангеліна Фурман,
помічник юриста ЮФ «Правовий Альянс»

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН Бізнес

Матеріали до теми


Уряд спростив отримання статусів особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблого Захисника і Захисниці
Ухвалена ініціатива Мінветеранів щодо спрощеної процедури подання та встановлення статусів особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих військовослужбовців ...
У Комітеті з питань соціальної політики відбулося обговорення стану адаптації трудового законодавства України до положень права ЄС
Повідомляємо, що 9 квітня 2024 року під головуванням заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту ...