Кабінет Міністрів України затвердив новий Стандарт професійної освіти, який визначає сучасні вимоги до підготовки здобувачів освіти та освітніх програм для здобуття освітньої кваліфікації «спеціаліст». Постановою від 2 жовтня 2026 року № 1215 передбачено, що документ застосовуватиметься з 1 січня 2027 року.
Одночасно уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову від 20 жовтня 2021 року № 1077, якою було затверджено Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти. Таким чином, із початку 2027 року професійну освіту організовуватимуть за новими підходами.
Що визначає новий Стандарт
Стандарт встановлює вимоги до обов’язкових компетентностей і результатів навчання, яких мають досягти здобувачі професійної освіти. Йдеться про освітні програми для здобуття кваліфікації «спеціаліст», яка відповідає 4 рівню Національної рамки кваліфікацій.
Документ є обов’язковим для закладів професійної освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, які забезпечують підготовку за відповідними програмами. Водночас його положення не поширюються на військові заклади професійної освіти та заклади освіти зі специфічними умовами навчання, якщо вони працюють за типовими або спеціалізованими стандартами, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади.
Освітня програма має бути побудована так, щоб забезпечувати одночасне досягнення результатів навчання для здобуття освітньої кваліфікації «спеціаліст» і відповідної професійної кваліфікації або кількох професійних кваліфікацій.
До її складу можуть входити навчальні модулі, предмети, дисципліни, інтегровані курси, виробнича практика та виробниче навчання.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Від 40 до 180 кредитів ЄКТС
Однією з ключових новацій є визначення обсягу освітньої програми через кредити ЄКТС.
Залежно від базової освіти вступника, рівня професійної кваліфікації та кількості кваліфікацій програма може містити від 40 до 180 кредитів ЄКТС. Один кредит ЄКТС становить 30 академічних годин, з яких щонайменше 24 години припадають на навчальні заняття і не більше шести — на самостійну роботу.
Зокрема, якщо особа вступає на основі повної загальної середньої освіти, обсяг програми для здобуття однієї професійної кваліфікації 3 рівня НРК становить 40 кредитів, для кваліфікації 4 рівня — від 40 до 60 кредитів, а для 5 рівня — від 60 до 90 кредитів.
Якщо освітня програма передбачає здобуття двох або трьох професійних кваліфікацій, її обсяг залежатиме також від того, чи належать вони до одного або різних видів занять. Для двох або трьох кваліфікацій 3 та 4 рівнів НРК за одним видом занять обсяг не може перевищувати 90 кредитів ЄКТС, а за різними видами занять — 120 кредитів.
Окремо визначено умови для осіб, які вступають після базової середньої освіти. Якщо здобувач одночасно отримує профільну середню освіту професійного спрямування, обсяг програми становить 180 кредитів ЄКТС — незалежно від того, здобувається одна, дві чи три професійні кваліфікації.
До 50% попереднього навчання можна перезарахувати
Новий Стандарт передбачає більш гнучкий підхід до врахування вже набутих знань і навичок.
Заклад освіти має право визнати результати навчання, які особа раніше здобула шляхом формальної, неформальної та/або інформальної освіти, якщо вони відповідають результатам, передбаченим Стандартом, професійним стандартом або освітньою програмою.
За результатами такого визнання можна перезарахувати до 50% загального обсягу освітньої програми у кредитах ЄКТС.
Це означає, що попередня освіта та вже набуті компетентності можуть безпосередньо впливати на тривалість фактичного навчання. Водночас загальний обсяг самої освітньої програми від цього не змінюється.
Стандарт прямо визначає, що обсяг програми залишається незмінним незалежно від форми здобуття освіти, індивідуальної освітньої траєкторії, наявності особливих освітніх потреб, результатів оцінювання або визнання раніше здобутих результатів навчання.
Радимо прочитати: «В Україні затвердили новий стандарт для соціальних педагогів та оновили стандарт практичних психологів»
Які компетентності мають формуватися
Новий підхід передбачає не лише професійну підготовку за конкретною професією. Стандарт встановлює обов’язкові ключові компетентності освітньої кваліфікації «спеціаліст».
Йдеться, зокрема, про здатність особи ефективно спілкуватися усно і письмово, аргументувати власну позицію, вести діалог, використовувати математичні інструменти та логічне мислення для розв’язання професійних і життєвих проблем.
Важливе місце відведено цифровій компетентності. Здобувач освіти має вміти шукати, опрацьовувати, оцінювати та етично використовувати інформацію, працювати з цифровим контентом, застосовувати інформаційну та медіаграмотність, дотримуватися вимог цифрової безпеки.
Окремо передбачено розвиток уміння працювати з іншими, ефективно управляти часом та інформацією, діяти в умовах невизначеності, керувати власною освітньою траєкторією та планувати майбутню професійну діяльність.
При цьому професійна освіта має формувати не лише конкретні виробничі навички, а й здатність аналізувати ситуації, робити висновки на основі доказів, критично мислити та адаптуватися до технологічних змін.
Охорона праці, фізична культура та безпека дорожнього руху
Стандарт визначає перелік компонентів, які мають бути обов’язковими для освітньої програми.
Обсяг обов’язкових освітніх компонентів, що формують або розвивають ключові компетентності, результати навчання з основ національного спротиву, фізичної культури, правил дорожнього руху та загальних питань охорони праці, не може перевищувати 11 кредитів ЄКТС.
Водночас питання охорони праці мають бути обов’язковою складовою підготовки. Навчальна програма освітнього компонента «Охорона праці» повинна мати обсяг не менше 30 академічних годин. Специфічні питання безпеки праці, пов’язані з конкретною професійною кваліфікацією, включатимуться також до інших освітніх компонентів.
Для здобувачів освіти віком до 18 років передбачено проведення занять із фізичної культури не менше трьох академічних годин на тиждень теоретичної підготовки, визначеної освітньою програмою.
До обов’язкових результатів навчання також належать знання та навички щодо дотримання правил дорожнього руху, безпеки дорожнього руху та формування належної дорожньої культури.
Більше за темою: «Уряд змінив правила професійної освіти: нові вимоги до навчання та фінансування»
Більше уваги — інклюзивності
Окремий блок Стандарту присвячено здобувачам освіти з особливими освітніми потребами, зокрема особам з інвалідністю.
Їхні ключові компетентності мають формуватися, демонструватися та оцінюватися з урахуванням індивідуальних потреб і функціональних можливостей.
Для цього можуть застосовуватися доступні формати подання інформації, українська жестова мова, альтернативна та додаткова комунікація, допоміжні технології, технічні засоби та інші форми підтримки.
Таким чином, вимоги до результату навчання залишаються єдиними, але спосіб їх формування та оцінювання може адаптуватися до можливостей конкретного здобувача освіти.
До 15% програми — на вибір здобувача
Ще одна можливість, передбачена Стандартом, — освітні компоненти вільного вибору.
Їх обсяг не може перевищувати 15% загального обсягу освітньої програми. Перелік таких компонентів формує заклад освіти з урахуванням власних можливостей, а також інтересів і потреб здобувачів.
Завдяки цьому здобувач зможе отримувати додаткові знання та вміння, зокрема за різними професійними кваліфікаціями в межах одного виду занять.
Крім того, заклад освіти може передбачати додаткові складники програми. Серед них — вивчення української мови, історії України, спеціальний курс про наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України та протидію російській пропаганді, подолання освітніх втрат, розвиток загальнокультурних і громадянських компетентностей, критичного та інженерного мислення.
Такі складники можуть реалізовуватися також у межах індивідуальної освітньої траєкторії.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Як заклади освіти формуватимуть програми
На основі базового навчального плану професійної освіти заклад освіти розроблятиме власний навчальний план. У ньому визначатимуться перелік та обсяг освітніх компонентів, послідовність їх вивчення, графік освітнього процесу та форми поточного і підсумкового контролю.
За потреби на основі навчального плану разом зі здобувачами освіти можуть розроблятися індивідуальні навчальні плани.
Освітні програми погоджуватимуться педагогічною радою та наглядовою радою і затверджуватимуться керівником закладу освіти. Водночас методичні рекомендації щодо їх розроблення має затвердити Міністерство освіти і науки України.
Що це означає на практиці
Новий Стандарт фактично переходить від єдиного підходу до професійної підготовки до більш гнучкої моделі, орієнтованої на компетентності, потреби ринку праці та індивідуальну траєкторію здобувача освіти.
Ключовим стає не лише те, які дисципліни вивчала людина, а насамперед те, які результати навчання вона реально може продемонструвати та які професійні кваліфікації здатна отримати.
Для закладів професійної освіти це означатиме необхідність перегляду та оновлення освітніх програм, навчальних планів і підходів до оцінювання. При цьому програми мають орієнтуватися на відповідні професійні стандарти, а за їх відсутності — на кваліфікаційні характеристики конкретних професій.
Для здобувачів освіти нова модель дає більше можливостей враховувати вже отримані знання, обирати частину освітніх компонентів, формувати індивідуальну траєкторію та здобувати кілька професійних кваліфікацій у межах однієї освітньої програми.
Отже, постанова № 1215 створює нову нормативну основу професійної освіти. Її практична реалізація розпочнеться з 1 січня 2027 року, коли новий Стандарт має застосовуватися під час розроблення та реалізації відповідних освітніх програм.
Джерело: КМУ
