З 2025 року в Україні запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування людини, яка замінила звичний механізм медико-соціальної експертизи. Її головне завдання — визначити не лише наявність захворювання чи травми, а й оцінити, наскільки стан здоров’я впливає на здатність людини працювати, навчатися, пересуватися, самообслуговуватися та виконувати повсякденні справи.
Саме тому особливого значення набуває правильне оформлення направлення та повний пакет документів. Від якості поданих матеріалів залежить можливість експертної команди всебічно оцінити стан людини та ухвалити обґрунтоване рішення.
Хто формує направлення
Направлення на оцінювання формує лікуючий лікар, який веде пацієнта за основним захворюванням, травмою чи іншим станом, що є підставою для проведення оцінювання.
Саме він:
- визначає наявність підстав для оцінювання;
- формує електронне направлення;
- додає необхідні документи;
- обґрунтовує потребу у проведенні оцінювання.
Направлення можуть оформлювати:
- лікар первинної медичної допомоги;
- лікар спеціалізованої медичної допомоги;
- голова військово-лікарської, медичної військово-лікарської або лікарсько-експертної комісії, якщо під час проходження відповідної експертизи встановлено необхідні підстави.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
До якого лікаря звертатися
Звертатися потрібно саме до того лікаря, який супроводжує лікування основного захворювання.
Це може бути:
- сімейний лікар;
- профільний спеціаліст поліклініки;
- лікар стаціонару.
Якщо після лікування або консультації пацієнту рекомендовано пройти оцінювання повсякденного функціонування, направлення повинен оформити саме той лікар, який надав таку рекомендацію.
Якщо лікування завершилося давно або звернутися до попереднього медичного закладу неможливо, наявні документи можна надати іншому лікарю, який оцінить ситуацію та сформує направлення.
У разі необхідності лікар може направити пацієнта до профільного спеціаліста для уточнення діагнозу або отримання додаткових медичних висновків.
Коли оформлюють направлення
Підстави для проведення оцінювання визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1338.
Найпоширенішими є:
- повторне оцінювання або встановлення інвалідності після досягнення повноліття дитиною з інвалідністю;
- стійке або необоротне захворювання;
- безперервна тимчасова непрацездатність понад 120 календарних днів;
- непрацездатність загальною тривалістю 150 календарних днів протягом року;
- тривале лікування туберкульозу;
- проведення складних медичних втручань;
- необхідність встановлення ступеня втрати професійної працездатності;
- зміна причини інвалідності;
- оновлення індивідуальної програми реабілітації;
- визначення потреби в допоміжних засобах реабілітації;
- встановлення потреби у постійному сторонньому догляді;
- визначення медичних показань для забезпечення автомобілем особи з інвалідністю;
- встановлення причинного зв’язку інвалідності із захворюваннями чи травмами.
Окремі документи можуть подаватися також для встановлення причинного зв’язку смерті особи з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Які документи необхідно підготувати
Під час оформлення направлення лікарю необхідно надати документи, що підтверджують особу, стан здоров’я, результати лікування та інші обставини, які можуть вплинути на рішення експертної команди.
Документи можна подати:
- у паперовому вигляді (їх відсканують під час формування направлення);
- в електронній формі, якщо вони вже створені цифровими засобами.
Документи, що посвідчують особу
До направлення додаються:
- паспорт громадянина України;
- ID-картка;
- РНОКПП;
- інший документ, що посвідчує особу.
Якщо особа має ID-картку, окремо подавати скан-копію РНОКПП не потрібно, оскільки податковий номер вже міститься на документі.
Медичні документи
Найважливішою складовою справи є медична документація.
Зокрема можуть подаватися:
- консультаційні висновки лікарів;
- виписки зі стаціонару;
- амбулаторні карти;
- результати МРТ;
- КТ;
- УЗД;
- рентгенологічні дослідження;
- лабораторні аналізи;
- медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
- індивідуальна програма реабілітації;
- індивідуальний реабілітаційний план;
- попередні документи МСЕК.
Саме ці документи дозволяють експертній команді оцінити не лише встановлений діагноз, а й його вплив на повсякденне життя людини.
Після того як лікар визначив наявність підстав для проведення оцінювання повсякденного функціонування, він формує електронне направлення та долучає до нього документи, які підтверджують стан здоров’я людини.
Повнота та актуальність документів безпосередньо впливають на можливість експертної команди об’єктивно оцінити функціональні обмеження людини.
Документи можна подати як у паперовому, так і в електронному вигляді. Якщо вони існують лише на папері, заклад охорони здоров’я сканує їх та додає до електронної справи.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Документи, що посвідчують особу
До справи можуть бути додані:
- паспорт громадянина України;
- ID-картка;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
- інший документ, що посвідчує особу.
Якщо особа користується ID-карткою, окремо додавати РНОКПП зазвичай не потрібно, адже відповідна інформація вже міститься у документі.
Медичні документи
Найбільший обсяг матеріалів становлять саме медичні документи.
До них належать:
- консультативні висновки лікарів;
- виписки зі стаціонару;
- виписки з амбулаторної картки;
- результати лабораторних досліджень;
- результати МРТ, КТ, УЗД, рентгенографії;
- медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
- індивідуальна програма реабілітації (ІПР);
- індивідуальний реабілітаційний план (ІРП);
- попередні документи МСЕК.
Саме ці матеріали дозволяють експертній команді оцінити не лише встановлений діагноз, а й ступінь обмеження життєдіяльності людини.
Військово-облікові документи
Якщо оцінювання пов’язане з проходженням військової служби або встановленням причинного зв’язку захворювання, можуть додаватися:
- військовий квиток;
- посвідчення офіцера;
- довідки про проходження військової служби;
- витяг із послужного списку;
- довідка про участь у заходах із забезпечення оборони України;
- посвідчення військовозобов’язаного;
- посвідчення про приписку.
Документи щодо причин інвалідності
У разі необхідності підтвердження причинного зв’язку інвалідності додаються:
- рішення ВЛК;
- свідоцтво про хворобу;
- витяги із протоколів ВЛК;
- документи щодо наслідків Чорнобильської катастрофи;
- медичні документи про захворювання, перенесені у дитячому віці;
- судові рішення або інші документи, якщо вони передбачені законодавством.
Представник пацієнта: коли його можна залучити
Законодавство дозволяє брати участь в оцінюванні уповноваженому представнику.
При цьому не варто плутати довірену особу та уповноваженого представника.
Довірена особа лише допомагає підтримувати зв’язок із пацієнтом та може отримувати окремі повідомлення.
Натомість уповноважений представник має право бути присутнім під час оцінювання лише за умови подання відповідної заяви та документів, що підтверджують його повноваження.
Ними можуть бути:
- документи законного представника;
- довіреність;
- ордер або договір адвоката;
- документи про повноваження соціального працівника, лікаря чи фахівця із супроводу ветеранів.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Якими мають бути документи
Кожний документ повинен містити достатньо інформації для його ідентифікації.
Зокрема необхідно, щоб були зазначені:
- найменування медичного закладу;
- код ЄДРПОУ;
- дата видачі;
- ПІБ пацієнта;
- дата народження;
- діагноз або опис стану;
- ПІБ та посада лікаря.
Документи повинні бути належним чином оформлені та містити всі обов’язкові реквізити.
Наскільки “свіжими” повинні бути медичні документи
Єдиного строку придатності для всіх медичних документів законодавство не встановлює.
Лікар оцінює їх актуальність індивідуально.
Як правило:
- результати МРТ, КТ, рентгенографії чи біопсії можуть залишатися актуальними досить тривалий час;
- лабораторні аналізи потребують значно частішого оновлення.
Повторно проходити всі обстеження лише “для пакета документів” не потрібно, якщо медичних показань для цього немає.
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Які документи збирати не потрібно
МОЗ окремо звертає увагу, що низка документів не є обов’язковими.
Зокрема не потрібно подавати:
- висновки обласних спеціалістів;
- витяги ЛКК;
- окрему згоду на обробку персональних даних;
- трудову книжку;
- рапорти військових частин;
- листи ТЦК та СП;
- застарілі документи, що не характеризують нинішній стан здоров’я;
- кольорові копії документів, якщо це не має медичного значення.
Якщо після направлення з’явилися нові документи
Іноді після формування направлення людина проходить додаткові обстеження або отримує нові медичні висновки.
У такому разі їх можна долучити до справи ще до ухвалення рішення експертною командою.
Для цього достатньо звернутися до адміністратора закладу охорони здоров’я або надати документи безпосередньо під час очного оцінювання.
Якщо втрачено довідку МСЕК
У разі втрати довідки МСЕК повторно проходити експертизу не потрібно.
Особа може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України та отримати копію виписки з акта огляду МСЕК.
Отже, оцінювання повсякденного функціонування ґрунтується не лише на встановленому діагнозі, а й на повному пакеті документів, які підтверджують вплив захворювання чи травми на повсякденне життя людини. Саме тому важливо заздалегідь перевірити актуальність медичних документів, правильність їх оформлення та повноту інформації, що додається до електронного направлення.
Водночас МОЗ наголошує: пацієнт не повинен збирати зайві документи, якщо вони не передбачені законодавством або не мають значення для конкретного випадку. Правильно сформована справа дає можливість експертній команді швидко й об’єктивно провести оцінювання та ухвалити обґрунтоване рішення.
Джерело: МОЗ
